Я считаю, что страна к середине века очень сильно изменится, ведь технологический прогресс никогда не останавливается и несет за собой хорошие и плохие последствия. Прежде всего изменения произойдут в окружающей среде, в плохую сторону. Человек ежедневно вырубает леса, загрязняет нефтью моря, бурит скважины, разрушающие рельеф и многое другое. Чем больше развивается человечество, тем меньше у природы становится шансов на выживание, именно поэтому уже в середине этого века, как я думаю, добыча природных ископаемых будет вестись по иной технологии, менее разрушающей окружающий мир, либо наоборот, понадобится больше природных ресурсов в связи с возрастающей ежегодной потребности в природных ископаемых и человек будет гораздо сильнее вредить природе.
Історичні пісні є складовою частиною українського героїчного епосу. У них відображено важливі події історії, змальовано відомих історичних осіб. Основний зміст пісень — боротьба українського народу проти іноземного поневолення за соціальне та національне визволення. Історичні пісні виражають народне розуміння історії, дають оцінку подіям і діяльності відомих діячів.
Хронологічно першими творами є пісні про турецько-татарські набіги, про полонення мирного населення та його страждання в неволі. У піснях народ оспівав оборонців вітчизни, їх непримиренність до ворогів, готовність скоріше вмерти, аніж підкоритися їм. Таким мужнім патріотом виступає козак Байда, який, навіть зазнаючи тяжких мук, знаходить б поквитатися з ворогом:
Ой як стрілив — царя вцілив,А царицю — в потилицю,Його доньку — в головоньку.«Ото ж тобі, царю,За Байдину кару!»Картина розправи вже приреченого на смерть Байди зі своїми ворогами приводить до висновку: доки серце б'ється в грудях, треба шукати і знаходити засоби боротьби з ворогом. У пісні стверджується думка, що ніколи не поневолити народ, який обстоює свою волю і незалежність.
Розквіту історичні пісні досягли в період народно-визвольної війни 1648—1654 років. У них оспівується героїзм народних мас у боротьбі проти соціального і національного гноблення, проти польської шляхти та українського панства. У піснях цього періоду засобами символіки передається сила народу: образ повені в пісні «Розлилися круті бережечки», образ хмелю в пісні «Чи не той то хміль». Поетичний образ хмелю уособлював наростання народної боротьби проти гнобителів, підкреслював, що запорукою сили Богдана Хмельницького є його тісний зв'язок з народними масами. Народ підтримував Богдана і в піснях прославляв його перемоги. У пісні «Ой Богдане, батьку Хмелю» підкреслено мужні риси характеру народного героя, його талант полководця, силу й відвагу:
Знає Корсунь і Пилява,Знають Жовті Води,Як водив своє козацтвоБогдан у походи.1768 року на Правобережній Україні розгорнулося антикріпосницьке повстання — Коліївщина. Про цю подію складено багато пісень, зокрема про народних ватажків — Максима Залізняка, Івана Ґонту.
З найдавніших часів до нас дійшли пісні, які донесли думи й почуття, болі й сподівання людей-трудівників. Пісня — це душа народу, його нев'януча краса.
Прежде всего изменения произойдут в окружающей среде, в плохую сторону. Человек ежедневно вырубает леса, загрязняет нефтью моря, бурит скважины, разрушающие рельеф и многое другое. Чем больше развивается человечество, тем меньше у природы становится шансов на выживание, именно поэтому уже в середине этого века, как я думаю, добыча природных ископаемых будет вестись по иной технологии, менее разрушающей окружающий мир, либо наоборот, понадобится больше природных ресурсов в связи с возрастающей ежегодной потребности в природных ископаемых и человек будет гораздо сильнее вредить природе.
Хронологічно першими творами є пісні про турецько-татарські набіги, про полонення мирного населення та його страждання в неволі. У піснях народ оспівав оборонців вітчизни, їх непримиренність до ворогів, готовність скоріше вмерти, аніж підкоритися їм. Таким мужнім патріотом виступає козак Байда, який, навіть зазнаючи тяжких мук, знаходить б поквитатися з ворогом:
Ой як стрілив — царя вцілив,А царицю — в потилицю,Його доньку — в головоньку.«Ото ж тобі, царю,За Байдину кару!»Картина розправи вже приреченого на смерть Байди зі своїми ворогами приводить до висновку: доки серце б'ється в грудях, треба шукати і знаходити засоби боротьби з ворогом. У пісні стверджується думка, що ніколи не поневолити народ, який обстоює свою волю і незалежність.
Розквіту історичні пісні досягли в період народно-визвольної війни 1648—1654 років. У них оспівується героїзм народних мас у боротьбі проти соціального і національного гноблення, проти польської шляхти та українського панства. У піснях цього періоду засобами символіки передається сила народу: образ повені в пісні «Розлилися круті бережечки», образ хмелю в пісні «Чи не той то хміль». Поетичний образ хмелю уособлював наростання народної боротьби проти гнобителів, підкреслював, що запорукою сили Богдана Хмельницького є його тісний зв'язок з народними масами. Народ підтримував Богдана і в піснях прославляв його перемоги. У пісні «Ой Богдане, батьку Хмелю» підкреслено мужні риси характеру народного героя, його талант полководця, силу й відвагу:
Знає Корсунь і Пилява,Знають Жовті Води,Як водив своє козацтвоБогдан у походи.1768 року на Правобережній Україні розгорнулося антикріпосницьке повстання — Коліївщина. Про цю подію складено багато пісень, зокрема про народних ватажків — Максима Залізняка, Івана Ґонту.
З найдавніших часів до нас дійшли пісні, які донесли думи й почуття, болі й сподівання людей-трудівників. Пісня — це душа народу, його нев'януча краса.