Балади («Бондарівна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»)
Серед інших видів усної народної творчості балада приваблює ліричністю, поетичністю, фантастичними картинами, дивними метаморфозами, неповторною красою звичайних людей, загостреним драматизмом їх доль. Українська балада надзвичайно емоційна, хвилююча, сильно впливає на людські почут-’ тя, примушує співпереживати героям, замислюватися над самим життям. У баладі завжди криється народна мораль, повчання або застереження. Навіть якщо зло залишається непокараним, все одно симпатії слухачів залишаються на боці скривджених, на боці слабкої жертви, яка не змогла постояти за себе. Це виховує здатність співпереживати, відчувати людський біль, жаль, розчарування.
Серед відомих баладних сюжетів, що розповідають про перевтілення людини в дерево, пташку, квітку, про підмову дівчини на трагічну мандрівку, про отруєння невірного нареченого, нещасливе кохання або сімейне життя, вирізняються твори, побудовані на історичній тематиці, оспівуванні епізодів із життя конкретних історичних осіб. Це — балада про Байду в турецькому полоні, про поєдинок Нечая з шляхетським загоном, а також ціла низка балад, сюжети яких побудовані на любовних колізіях, зокрема й дійсних фактах (про Бондарівну і пана Каньовського, про Лимерівну, про отруєння невірного нареченого Гриця українською пісняркою Марусею Чурай та ін.).
У баладі «Бондарівна» змальовано непоодинокий випадок із часів панування на Україні польської шляхти. Десятки версій твору об’єднані спільним сюжетом:-
Ой у місті Немирові дівок танець ходить,
Молодая Бондарівна всіх передом водить.
Ой приїхав пан Каньовський з великого двору,
Він зліз з коня та й до корчми — не знає гонору.
Не зважаючи на людей, пан пригортає й цілує вродливу дівчину.
Сором’язлива панянка втинає залицяльника по обличчю, не турбуючись про наслідки. За порадою людей вона змушена втікати додому, ‘ «а за нею гайдуки з голими шаблями». Спіймали вони Бондарівну «за білую руку і повели Бондарівну на велику муку». Пан Каньовський пропонує їй вибір:
Чи ти хочеш, Бондарівно, меду, вина пити. Або хочеш, Бондарівною в сирій землі гнити.
Дівчина обирає смерть, і пан зі злості вбиває її з лука, а потім справляє пишний похорон, скликаючи всю шляхетську знать. Цей сюжет близько споріднений із сюжетом про нескорену полонянку в турецькій неволі.
Бурхливі історичні події, пов’язані з виникненням козацтва й відважним захистом рідної землі, що постійно зазнавала лиха від численних завойовників, спричинили інтенсивний сюжетно-тематичний розвиток баладної творчості. З-поміж сюжетів, що дійшли із найдавніших часів, загостреним драматизмом відзначається «Стріла» («Ой летіла стріла») — забитого вдовиного сина оплакують три зозулі, що уособлюють матір-удову, дружину і сестру:
Ой, матінка плаче, Поки жити буде, А сестриця плаче, Поки не забуде; А миленька плаче, Поки його бачить.
Невимовний жаль за загиблим лицарем-козаком, невтішні сльози матері, сум сестри стискають відкрите до співчуття серце. З глибоким болем і сумом замислюєшся над осиротілою долею молодої козацької дружини…
Проводи рідними воїна, прощання з ним назавжди, поєдинки з ворогами, самотня смерть лицаря, його останнє звертання до рідних через символічних вісників нещасть — коня, орла, ворона — це не тільки літописно-достовірна фіксація конкретних подій, але й художнє відображення багатого внутрішнього світу народу.
Навіть смерть у баладах зображена не як трагічна подія, а б
вирішення конфлікту, вихід із безнадійної ситуації. У історичних ба
ладах це ще й засіб уславлення героїзму козака-лицаря, оспівування
його чеснот, увічнення високої місії на рідній землі. І тільки воро
ненький коник розповість сестрі й матері про несподіване одруження
його молоденького господаря: ;
— Не плач, мати, не журися, ”.:
Та вже ж твій син оженився, Та взяв собі паняночку, В чистім полі земляночку.
(«Ой на горі вогонь горить»)
В українському баладному фонді налічується Понад триста сюжетних типів. Це надзвичайно розмаїтий епос. Кожен його твір випромінює високу й мудру етику сімейних та громадських відносин, вимальовує поетичну красу баладних героїв, налаштовує на захист свободи, справедливості, вірності, доброти й сміливості, збуджує гостре прагнення опору злобі, кривді, гнобленню, боягузтву. Тим-то народні балади не старіють віками, переходячи не тільки від покоління до покоління, а й від народу до народу. На грунті народних постали балади Т. Шевченка, С. Руданського, Ю. Федьковича, Ю. Крашевського, О. Грози, Янки Купали.
Родина начинается с тех мест, где мы родились и живем. Родина – это моя семья, моя улица, моя школа. Мы растем, и вместе с нами растет наш мир. Мы учимся и с каждым днем узнаем все больше и больше. Родными стали лес, что недалеко от дома, речка, в которой мы купаемся летом, даже луг с высокой травой. И, конечно, березка у родного крыльца. Её посадил мой папа, когда я родился. Она растет вместе со мной и приветливо машет мне ветвями. Я люблю свою зеленую красавицу.
Ты до того, березонька, красива
И в жаркий полдень,
И в часы росы,
Что без тебя немыслима Россия,
И я немыслим без твоей красы.
Да, моя Родина здесь, где я живу, где проходит мое детство. Это то место, куда мне захочется вернуться, когда я вырасту. Здесь меня любят и понимают. Надо беречь и уважать все то, что нам так дорого и близко сердцу. Если каждый из нас будет делать это, мир станет лучше.
ТВОРЧЕСКАЯ РАБОТА
( ЭССЕ ) «С ЧЕГО НАЧИНАЕТСЯ РОДИНА»2 кл
Я родился и живу в России. Это моя страна. Это - Родина моя!
Россия очень большая, даже огромная.
Она очень разная. В ней есть и огромные города, и совсем маленькие поселочки, и деревеньки. Есть тайга и бесконечная тундра, древние степи, огромные горы, реки и моря.
Да , Россия – огромная страна. А начинается она с моего родного села. Жидиловка – это место, где я живу. Мой дом. Лес, куда я хожу за грибами. Мои друзья, с которыми хожу в походы, купаюсь в родной речке , катаюсь на велосипеде. Даже овраг, в который я провалился летом. Это все – мои родные места, которые мне очень дороги. Родина – это мои родные и близкие. Прежде всего это мои мама и папа, самые любимые и дорогие мне люди. Родина всегда с нами. И у каждого она одна. Как мама. Мне вспомнились такие замечательные слова: Родина – мать, умей за неё постоять. Когда я вырасту, то обязательно буду её защищать от врагов и сделаю что – нибудь полезное для неё.
Я сам видел пока ещё немного. Вместе с родителями был у бабушки в Пензе. Там все похоже на мои родные места. И лес такой же, и река похожа на нашу, только побольше. И люди совсем такие же, как мои соседи. А ещё я был на море. Мне там очень понравилось. Море большущее, соленое и теплое. Солнце намного больше и жарче, чем у нас.
Моя Родина – огромная страна. Я хочу объехать её всю. Но родной край навсегда останется в моём сердце.
Здесь я написала сочинение для 4 класса и 2 класса
Если вам не нравился ответ Или есть ошибка то поправьте
Мудрість і краса української народної балади
Балади («Бондарівна», «Ой на горі вогонь горить», «Ой летіла стріла», «Козака несуть»)
Серед інших видів усної народної творчості балада приваблює ліричністю, поетичністю, фантастичними картинами, дивними метаморфозами, неповторною красою звичайних людей, загостреним драматизмом їх доль. Українська балада надзвичайно емоційна, хвилююча, сильно впливає на людські почут-’ тя, примушує співпереживати героям, замислюватися над самим життям. У баладі завжди криється народна мораль, повчання або застереження. Навіть якщо зло залишається непокараним, все одно симпатії слухачів залишаються на боці скривджених, на боці слабкої жертви, яка не змогла постояти за себе. Це виховує здатність співпереживати, відчувати людський біль, жаль, розчарування.
Серед відомих баладних сюжетів, що розповідають про перевтілення людини в дерево, пташку, квітку, про підмову дівчини на трагічну мандрівку, про отруєння невірного нареченого, нещасливе кохання або сімейне життя, вирізняються твори, побудовані на історичній тематиці, оспівуванні епізодів із життя конкретних історичних осіб. Це — балада про Байду в турецькому полоні, про поєдинок Нечая з шляхетським загоном, а також ціла низка балад, сюжети яких побудовані на любовних колізіях, зокрема й дійсних фактах (про Бондарівну і пана Каньовського, про Лимерівну, про отруєння невірного нареченого Гриця українською пісняркою Марусею Чурай та ін.).
У баладі «Бондарівна» змальовано непоодинокий випадок із часів панування на Україні польської шляхти. Десятки версій твору об’єднані спільним сюжетом:-
Ой у місті Немирові дівок танець ходить,
Молодая Бондарівна всіх передом водить.
Ой приїхав пан Каньовський з великого двору,
Він зліз з коня та й до корчми — не знає гонору.
Не зважаючи на людей, пан пригортає й цілує вродливу дівчину.
Сором’язлива панянка втинає залицяльника по обличчю, не турбуючись про наслідки. За порадою людей вона змушена втікати додому, ‘ «а за нею гайдуки з голими шаблями». Спіймали вони Бондарівну «за білую руку і повели Бондарівну на велику муку». Пан Каньовський пропонує їй вибір:
Чи ти хочеш, Бондарівно, меду, вина пити. Або хочеш, Бондарівною в сирій землі гнити.
Дівчина обирає смерть, і пан зі злості вбиває її з лука, а потім справляє пишний похорон, скликаючи всю шляхетську знать. Цей сюжет близько споріднений із сюжетом про нескорену полонянку в турецькій неволі.
Бурхливі історичні події, пов’язані з виникненням козацтва й відважним захистом рідної землі, що постійно зазнавала лиха від численних завойовників, спричинили інтенсивний сюжетно-тематичний розвиток баладної творчості. З-поміж сюжетів, що дійшли із найдавніших часів, загостреним драматизмом відзначається «Стріла» («Ой летіла стріла») — забитого вдовиного сина оплакують три зозулі, що уособлюють матір-удову, дружину і сестру:
Ой, матінка плаче, Поки жити буде, А сестриця плаче, Поки не забуде; А миленька плаче, Поки його бачить.
Невимовний жаль за загиблим лицарем-козаком, невтішні сльози матері, сум сестри стискають відкрите до співчуття серце. З глибоким болем і сумом замислюєшся над осиротілою долею молодої козацької дружини…
Проводи рідними воїна, прощання з ним назавжди, поєдинки з ворогами, самотня смерть лицаря, його останнє звертання до рідних через символічних вісників нещасть — коня, орла, ворона — це не тільки літописно-достовірна фіксація конкретних подій, але й художнє відображення багатого внутрішнього світу народу.
Навіть смерть у баладах зображена не як трагічна подія, а б
вирішення конфлікту, вихід із безнадійної ситуації. У історичних ба
ладах це ще й засіб уславлення героїзму козака-лицаря, оспівування
його чеснот, увічнення високої місії на рідній землі. І тільки воро
ненький коник розповість сестрі й матері про несподіване одруження
його молоденького господаря: ;
— Не плач, мати, не журися, ”.:
Та вже ж твій син оженився, Та взяв собі паняночку, В чистім полі земляночку.
(«Ой на горі вогонь горить»)
В українському баладному фонді налічується Понад триста сюжетних типів. Це надзвичайно розмаїтий епос. Кожен його твір випромінює високу й мудру етику сімейних та громадських відносин, вимальовує поетичну красу баладних героїв, налаштовує на захист свободи, справедливості, вірності, доброти й сміливості, збуджує гостре прагнення опору злобі, кривді, гнобленню, боягузтву. Тим-то народні балади не старіють віками, переходячи не тільки від покоління до покоління, а й від народу до народу. На грунті народних постали балади Т. Шевченка, С. Руданського, Ю. Федьковича, Ю. Крашевського, О. Грози, Янки Купали.
Объяснение:
ответ: СОЧИНЕНИЕ НА ТЕМУ
"МОЯ МАЛАЯ РОДИНА ЭССЕ"
С чего начинается Родина?
Для меня моя Родина начинается здесь:
Где река неглубокая,
Дышит свежестью лес.
Где луга разноцветные,
Где родная земля,
Где любовь беззаветная,
Где растем ты и я.
Родина начинается с тех мест, где мы родились и живем. Родина – это моя семья, моя улица, моя школа. Мы растем, и вместе с нами растет наш мир. Мы учимся и с каждым днем узнаем все больше и больше. Родными стали лес, что недалеко от дома, речка, в которой мы купаемся летом, даже луг с высокой травой. И, конечно, березка у родного крыльца. Её посадил мой папа, когда я родился. Она растет вместе со мной и приветливо машет мне ветвями. Я люблю свою зеленую красавицу.
Ты до того, березонька, красива
И в жаркий полдень,
И в часы росы,
Что без тебя немыслима Россия,
И я немыслим без твоей красы.
Да, моя Родина здесь, где я живу, где проходит мое детство. Это то место, куда мне захочется вернуться, когда я вырасту. Здесь меня любят и понимают. Надо беречь и уважать все то, что нам так дорого и близко сердцу. Если каждый из нас будет делать это, мир станет лучше.
ТВОРЧЕСКАЯ РАБОТА
( ЭССЕ ) «С ЧЕГО НАЧИНАЕТСЯ РОДИНА»2 кл
Я родился и живу в России. Это моя страна. Это - Родина моя!
Россия очень большая, даже огромная.
Она очень разная. В ней есть и огромные города, и совсем маленькие поселочки, и деревеньки. Есть тайга и бесконечная тундра, древние степи, огромные горы, реки и моря.
Да , Россия – огромная страна. А начинается она с моего родного села. Жидиловка – это место, где я живу. Мой дом. Лес, куда я хожу за грибами. Мои друзья, с которыми хожу в походы, купаюсь в родной речке , катаюсь на велосипеде. Даже овраг, в который я провалился летом. Это все – мои родные места, которые мне очень дороги. Родина – это мои родные и близкие. Прежде всего это мои мама и папа, самые любимые и дорогие мне люди. Родина всегда с нами. И у каждого она одна. Как мама. Мне вспомнились такие замечательные слова: Родина – мать, умей за неё постоять. Когда я вырасту, то обязательно буду её защищать от врагов и сделаю что – нибудь полезное для неё.
Я сам видел пока ещё немного. Вместе с родителями был у бабушки в Пензе. Там все похоже на мои родные места. И лес такой же, и река похожа на нашу, только побольше. И люди совсем такие же, как мои соседи. А ещё я был на море. Мне там очень понравилось. Море большущее, соленое и теплое. Солнце намного больше и жарче, чем у нас.
Моя Родина – огромная страна. Я хочу объехать её всю. Но родной край навсегда останется в моём сердце.
Здесь я написала сочинение для 4 класса и 2 класса
Если вам не нравился ответ Или есть ошибка то поправьте