Обоз
с горшками шёл обоз,
и надобно с крутой горы спускаться.
вот, на горе других оставя дожидаться,
хозяин стал сводить легонько первый воз.
конь добрый на крестце почти его понёс,
катиться возу не давая;
а лошадь сверху, молодая,
ругает бедного коня за каждый шаг:
«ай, конь хвалёный, то-то диво!
смотрите: лепится, как рак;
вот чуть не зацепил за камень; косо! криво!
смелее! вот толчок опять.
а тут бы влево лишь принять.
какой осёл! добро бы было в гору
или в ночную пору, —
а то и под гору, и днём!
смотреть, так выйдешь из терпенья!
уж воду бы таскал, коль нет в тебе уменья!
гляди-тко нас, как мы махнём!
не бойсь, минуты не потратим,
и возик свой мы не свезём, а скатим! »
тут, выгнувши хребет и понатужа грудь,
тронулася лошадка с возом в путь;
но только под гору она перевалилась,
воз начал напирать, телега раскатилась;
коня толкает взад, коня кидает вбок;
пустился конь со всех четырёх ног
на славу
по камням, рытвинам; пошли толчки,
скачки,

составить басню наподобии этой​

in the late 80's. xx century. soviet society was split: on the one hand, the party nomenklatura, technical, scientific, artistic elite, the labor aristocracy and the army generals, and the other - the majority of the population. young people, as a copy of the society, also was split: the komsomol bureaucracy was on the same side, the rest of the youth - on the other.

the basis of the informal groups made up of so-called "backyard party" to which adjoined especially teenagers. hangout - common form of youth cultural space, usually located in central areas of large cities. name partying is different: the name of a certain group of people that is going to hang out together (metal), of the name of the place where they are going (iron pots). such a convergence space now is the essence of you like this way of life.

ето  эволюция молодежных объединений (групп) в россии в конце xx — начале xxi веков

я вважаю найкращою літературною героїнею меланку із твору "свіччине весілля" івана кочерги. мене дуже приваблюють її риси характеру і мужні вчинки. вона не боїться заглянути в вічі ні ворогу, ні смерті. ладна віддати навіть життя за дорогу для неї людину. прикладом цих слів може слугувати такий уривок:

"меланка несе свічку через місто. навколо бурхлива ніч, іде дощ, виє вітер. дівчина намагається захистити слабкий вогник, але свічка гасне. знову на приходить гільда: вона запалює меланчину свічку, і дівчина йде далі"

в цій цитаті йдеться про те, що дівчина хоче визволити свого коханого з рук підступного ворога, але для цього вона має пронести запалену свічку через весь київ. вона не здається, іде, незважаючи ні на що. 

напевно, це найсміливіща літературна героїня, про яку я коли-небудь щось чула. ось чому вона для мене є улюблиницею і корисною.