«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом. Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.
История возникновения и развития понятия гамлетизм лишь частично связана с исследованием шекспировской пьесы и даже в отдельности взятого образа героя. Мало того, само это понятие менялось и нередко связывалось с явлениями, противоположными друг другу. В современном представлении гамлетизм обозначает сомнения, колебания, раздвоение личности, преобладание рефлексии над волей к действию. Так разъясняет это понятие энциклопедия, и таким мы привыкли его воспринимать, не задумываясь глубоко над его подлинным значением.
ГАМЛЕТ, ТРАГЕДИЯ У. ШЕКСПИРА
«Гамлет — синтетический образ нисходящего дворянина XVI в. , который,
потеряв свою социальную основу, усомнился в вековой правде, но не обрел новой, ибо новая правда — правда класса, вырвавшего у Гамлета из-под ног его основу. Натиск этого нового класса заставляет его критически посмотреть на вековую феодальную истину, на истину католической церкви и вслушаться в голоса Бруно, Монтэня, Бэкона. Но «царство человека» , к которому зовет Бэкон, обозначает конец царства феодала. «Принц Гамлет» отворачивается от веры Дж. Бруно, от утверждения радости жизни Монтэня, от упоения силой знания Бэкона, от творческой жертвенности и действенности мысли Возрождения и утверждает философию безволия, пессимистический цинизм, торжество все пожирающего червяка, жажду бегства из «опустелого сада» жизни в небытие» .
Отсюда вывод : «Образ Гамлета детерминирован его действительностью. Стало быть, Гамлет для своего времени был только социальным образом. Он стал психологическим типом, «вечным образом» , философской категорией, «гамлетизмом» — для последующих веков. .
«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом. Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
У романі «Чорнильне серце» розповідається про палітурника й книголюба Мольтімера Фольчарта (для родичів Мо) та його дочку, дванадцятирічну Меггі. Через виняткові здібності батька з ними трапилися надзвичайні пригоди. Давно, коли Меггі була ще маленькою, Мо читав своїй дружині Терезі одну цікаву книжку так виразно, що її персонажі раптом ожили в реальному світі. А сама Тереза разом із двома її кішками дивним потрапила в середньовічний книжковий світ. Через 10 років після тих подій біля будинку Мо та Меггі з’явився незнайомець, якого батько називав «Вогнеруким». Той незнайомець попередив про небезпеку: інший книжковий персонаж, оживлений за до читання — Капрікорн і його банда намагаються заволодіти останнім примірником книжки, щоб оживити страшну істоту — Тінь і назавжди залишитися на Землі. Незважаючи на всі спроби Мо та його родини втекти й сховати книжку, ворогам удається їх схопити. Однак виявляється, що Меггі успадкувала магічний дар батька. За до мистецтва слова, яке здатне творити дива, їй удалося перегорнути сторінку, завдяки чому Капрікорна та його поплічників було «зачитано» назад у книжку, а матір повернено додому. Герої роману переживають багато пригод. Події розвиваються стрімко й непередбачувано, але любов до книжок і творча уява допомагають Меггі, Мо й Елінор подолати всі небезпеки.
ответ.
ГАМЛЕТИЗМ - пребывание в постоянных сомнениях. .
История возникновения и развития понятия гамлетизм лишь частично связана с исследованием шекспировской пьесы и даже в отдельности взятого образа героя. Мало того, само это понятие менялось и нередко связывалось с явлениями, противоположными друг другу. В современном представлении гамлетизм обозначает сомнения, колебания, раздвоение личности, преобладание рефлексии над волей к действию. Так разъясняет это понятие энциклопедия, и таким мы привыкли его воспринимать, не задумываясь глубоко над его подлинным значением.
ГАМЛЕТ, ТРАГЕДИЯ У. ШЕКСПИРА
«Гамлет — синтетический образ нисходящего дворянина XVI в. , который,
потеряв свою социальную основу, усомнился в вековой правде, но не обрел новой, ибо новая правда — правда класса, вырвавшего у Гамлета из-под ног его основу. Натиск этого нового класса заставляет его критически посмотреть на вековую феодальную истину, на истину католической церкви и вслушаться в голоса Бруно, Монтэня, Бэкона. Но «царство человека» , к которому зовет Бэкон, обозначает конец царства феодала. «Принц Гамлет» отворачивается от веры Дж. Бруно, от утверждения радости жизни Монтэня, от упоения силой знания Бэкона, от творческой жертвенности и действенности мысли Возрождения и утверждает философию безволия, пессимистический цинизм, торжество все пожирающего червяка, жажду бегства из «опустелого сада» жизни в небытие» .
Отсюда вывод : «Образ Гамлета детерминирован его действительностью. Стало быть, Гамлет для своего времени был только социальным образом. Он стал психологическим типом, «вечным образом» , философской категорией, «гамлетизмом» — для последующих веков. .
Объяснение: