Перша реакція, яка охоплює людину в екстремальній ситуації, – це страх. У перші секунди страх є абсолютно неконтрольованим, тому різко послаблюється навичка самоконтролю. У стані паніки людина просто не здатна шукати альтернативні рішення й не бачить наслідків уже прийнятих рішень.
Коли вам вдалося побороти страх та паніку, будуйте план дій. Дайте собі чітку відповідь: «Як врятуватися самому та до ншим?»
ЯК ДІЯТИ?
У ситуації загрози надзвичайної ситуації намагайтеся максимально відсторонитися від натовпу, зупиніться й роздивіться навсібіч, зробіть глибокий вдих. Визначте найнебезпечніший об’єкт. Намагайтеся прийняти рішення, яке до вам максимально захистити себе.
ЩО РОБИТИ?
Якщо виникла шокова реакція, психологічно захистити самого себе практично неможливо, тому що на початковій стадії людина перебуває у збудженому стані, а потім у неї порушуються контакти із зовнішнім світом. Проте можна до близьким людям, які опинилися у такому стані.
Потрібно розмовляти з людиною, надавати їй чіткі й прості інструкції до дій.
Наступною реакцією організму на шок може бути стан нервового тремтіння. Треба потрясти потерпілого за плечі впродовж кількох секунд. Одночасно потрібно розмовляти з людиною, щоб вона не сприйняла це як акт фізичного нападу. Після розслаблення дати людині відпочити деякий час.
Посттравматичний стресовий розлад – комплекс реакцій на травму або збурення, яке у більшості людей викликає страх. Таким розладом можна вважати певну поведінку, що виникає через місяць-півроку після подій, що викликали травму. Людина ніби переживає цю ситуацію знову й знову і не може жити звичним життям.
Якщо ви помітили у своїх близьких ознаки посттравматичного стресового розладу, через котрий людина позбавляється можливості продуктивно жити й працювати, надайте їй емоційну підтримку. Поясніть, що ви розумієте її почуття та стан і готові спілкуватися з нею стільки, скільки буде потрібно.
Пам’ятайте, що оптимісти, які сприймають навколишній світ позитивно, а також люди, які мають стійку психіку, сильну волю й навички самоконтролю, виживають в екстремальних ситуаціях частіше й виходять із посттравматичних станів набагато швидше. Працюйте над собою, розвивайтеся, визначайте свої «слабкі місця» й виробляйте тактику власної поведінки. Бо саме психологічні резерви людини найчастіше є вирішальними для виживання в більшості екстремальних ситуацій.
Основное внимание уделяется нелинейности структуры сю жета, что, в свою очередь, порождает возможность нового «проч тения» текста. Объектом интерпретации авторов статьи является ви зуальный сюжет Олжаса Сулейменова, тяготение к которому было отличительной чертой поэзии шестидесятников, в частности, Андрея Вознесенского. Предложенная авторами интерпретация одного из «живописных» стихов Олжаса Сулейменова выявляет функции реми нисценций, позволяющих поэту «вести» невидимый диалог с худож ником И.И. Левитаном, дает возможность понять смысл приема экф расиса как попытки передать содержание произведения живописи средствами и приемами лирики. «Пейзаж» Олжаса Сулейменова, по мнению авторов статьи, представляет собой достойный пример тако го оригинального выразить визуальное через вербальное. В статье делается попытка обозначить особенности визуального кода лирики Олжаса Сулейменова, обнаружить аналогии и ассоциации с картинами русского художникапейзажиста И.И. Левитана.
Перша реакція, яка охоплює людину в екстремальній ситуації, – це страх. У перші секунди страх є абсолютно неконтрольованим, тому різко послаблюється навичка самоконтролю. У стані паніки людина просто не здатна шукати альтернативні рішення й не бачить наслідків уже прийнятих рішень.
Коли вам вдалося побороти страх та паніку, будуйте план дій. Дайте собі чітку відповідь: «Як врятуватися самому та до ншим?»
ЯК ДІЯТИ?
У ситуації загрози надзвичайної ситуації намагайтеся максимально відсторонитися від натовпу, зупиніться й роздивіться навсібіч, зробіть глибокий вдих. Визначте найнебезпечніший об’єкт. Намагайтеся прийняти рішення, яке до вам максимально захистити себе.
ЩО РОБИТИ?
Якщо виникла шокова реакція, психологічно захистити самого себе практично неможливо, тому що на початковій стадії людина перебуває у збудженому стані, а потім у неї порушуються контакти із зовнішнім світом. Проте можна до близьким людям, які опинилися у такому стані.
Потрібно розмовляти з людиною, надавати їй чіткі й прості інструкції до дій.
Наступною реакцією організму на шок може бути стан нервового тремтіння. Треба потрясти потерпілого за плечі впродовж кількох секунд. Одночасно потрібно розмовляти з людиною, щоб вона не сприйняла це як акт фізичного нападу. Після розслаблення дати людині відпочити деякий час.
Посттравматичний стресовий розлад – комплекс реакцій на травму або збурення, яке у більшості людей викликає страх. Таким розладом можна вважати певну поведінку, що виникає через місяць-півроку після подій, що викликали травму. Людина ніби переживає цю ситуацію знову й знову і не може жити звичним життям.
Якщо ви помітили у своїх близьких ознаки посттравматичного стресового розладу, через котрий людина позбавляється можливості продуктивно жити й працювати, надайте їй емоційну підтримку. Поясніть, що ви розумієте її почуття та стан і готові спілкуватися з нею стільки, скільки буде потрібно.
Пам’ятайте, що оптимісти, які сприймають навколишній світ позитивно, а також люди, які мають стійку психіку, сильну волю й навички самоконтролю, виживають в екстремальних ситуаціях частіше й виходять із посттравматичних станів набагато швидше. Працюйте над собою, розвивайтеся, визначайте свої «слабкі місця» й виробляйте тактику власної поведінки. Бо саме психологічні резерви людини найчастіше є вирішальними для виживання в більшості екстремальних ситуацій.
Основное внимание уделяется нелинейности структуры сю жета, что, в свою очередь, порождает возможность нового «проч тения» текста. Объектом интерпретации авторов статьи является ви зуальный сюжет Олжаса Сулейменова, тяготение к которому было отличительной чертой поэзии шестидесятников, в частности, Андрея Вознесенского. Предложенная авторами интерпретация одного из «живописных» стихов Олжаса Сулейменова выявляет функции реми нисценций, позволяющих поэту «вести» невидимый диалог с худож ником И.И. Левитаном, дает возможность понять смысл приема экф расиса как попытки передать содержание произведения живописи средствами и приемами лирики. «Пейзаж» Олжаса Сулейменова, по мнению авторов статьи, представляет собой достойный пример тако го оригинального выразить визуальное через вербальное. В статье делается попытка обозначить особенности визуального кода лирики Олжаса Сулейменова, обнаружить аналогии и ассоциации с картинами русского художникапейзажиста И.И. Левитана.