Очень Кто приписывает Чацкому эти качества:
1) Он славно пересмеять умеет всех, Остёр, умён, красноречив…
2) Этот франт… Объявлен мотом, сорванцом…
3) Кто так чувствителен, и весел, остёр, Как Александр Андреич Чацкий.
4) Опасный человек! Он вольность хочет проповедать…
2. Кому говорит Чацкий:
1) Помилуйте, мы с вами не ребяты, Зачем же мнения чужие только святы?
2) Послушай! Ври, да знай же меру!
3) Движенья более. В деревню, в теплый край. Будь чаще на коне. Деревня летом – рай.
3. Кто дал такие характеристики Скалозубу:
1) Известный человек, солидный, И знаков тьму отличий нахватал. Не по летам и чин завидный, Не нынче – завтра генерал.
2) Хрипун, удавленник, фагот, Созвездие маневров и мазурки.
3) И золотой мешок и метит в генералы.
4. Кто сказал о Молчалине:
1) Молчалин за других Себя забыть готов, Враг дерзости…
2) Низкопоклонник и делец.
3) Один Молчалин мне не свой, И то затем, что деловой.
5. О ком речь:
1) «Английского клоба старинный, верный член до гроба»?
2) «Вот он на цыпочках и не богат словами»?
3) «Человек он светский, отъявленный мошенник, плут…»?
4) «не то на серебре, На золоте едал; сто человек к услугам; Весь в орденах; езжал-то вечно цугом»?
5) «Чинов не хочет знать! Он химик, он ботаник….»?
6) «Но крепко набрался каких-то новых правил. Чин следовал ему: он службу вдруг оставил, В деревне книги стал читать»?
6. Кто говорит:
1) «С тех пор, как числюсь по архивам, три награжденья получил»
2) «Я жалок, я смешон, я неуч, я дурак»
3) «В мои лета не должно сметь свои суждения иметь»
4) «При мне служащие чужие очень редки: Всё больше сестрины, свояченицы детки»
5) Я вас обрадую: всеобщая молва, Что есть проект насчет лицеев, школ, гимназий; Там будут лишь учить по нашему: раз, два; А книги сохранят так: для больших оказий.
6) «Уж коли зло пресечь, собрать все книга, да и сжечь»
7) «Минуй нас пуще всех печалей и барский гнев, и барская любовь»
8) Счастливые часов не наблюдают.
9) Служить бы рад, прислуживаться тошно.
10) А у меня, что дело, что не дело, Обычай мой такой: Подписано, так с плеч долой.
11) Сам бредил целый век обедом или балом! Об детях забывал! обманывал жену! Играл! проигрывал! в опеку взят указом! Танцовшицу держал! и не одну: Трех разом! Пил мертвую! не спал ночей по девяти! Всё отвергал: законы! совесть! веру!
У віршах Лесі Українки багато автобіографічних мотивів. У творі «Давня весна є рядок, у якому лірична героїня повідомляє про свою хворобу. Леся Українка насправді була хвора і все своє життя мужньо боролася з недугою. Через хворобу кісток дівчина змушена була покинути заняття музикою, про що гірко шкодувала, цей сум вона висловила у віршах, зокрема в творі «До мого фортепіано». У інтимній ліриці також присутні біографічні мотиви..Кохання до Сергія Моржинського стало основою багатьох творів Лесі Українки. Що нового привнесла Леся Українка у розвиток української літератури?
Леся Українка була освіченою людиною. Через хворобу вона жодного дня не провела у школі, але завдяки самоосвіті вивчила понад десять мов, була знавцем світової літератури й культури. Леся Українка привнесла у свої твори вічні образи (наприклад, образ Дон Жуана, образ Гуди), переосмисливши відгуки літераторів різних часів, вклавши в твори свої міркування та свій зміст. Пізніше значно розширила тематику української літератури, переосмислювала давні історичні події (один з її творів присвячений добі виникнення християнства, інший — відкриттю та освоєнню Америки). Леся Українка вклала у свої твори настрої та почуття: у поезії «Досвітні вогні» авторка закликає боротися за її пісну долю, а не лити сльози. Таке розуміння життя було не притаманне традиції. У чому специфіка зображення природи у вірші «Давня весна»?
Картини природи у цьому вірші не виступають звичайними пейзажами. Природа перебуває у єдності з душею людини, здатна впливати на людські настрої. Ії основний мотив твору. Поміркуйте, чому поема «Давня казка» була названа саме так?
У поемі діють образи, які нібито вийшли з часів давніх: лицар, військо та інші. Але ці образи символічні, тож не підвладні часові. Назвою поеми Українка начебто підкреслює «давність» подій, але цим прийомом тільки і стверджується актуальність твору, тобто в означенні «давня» присутня деяка іронізація, «казка» не здасться давньою тому, хто уважно дивиться на суспільство і і вболіває за розв’язання його проблем. З іншого боку, «давність» казки, тобто ніякого конфлікту, певної колізії, межує з «вічністю» конфлікту (адже конфлікт і влада справді є вічним), отже цим ще раз підкреслюється актуальність миру. Крім того, Леся Українка, даючи назву поемі, грає словами та їхнім змістом казка протиставляється правді (давня казка, правда нова), тобто описаніз неправдою, тобто «неправими», «неправильними»…
Як розкривається тема митця та мистецтва у творчості Лесі Українки? Митець у творчості Лесі Українки постає не просто мрійником та фантазером, який створює щось задля власної розваги. Митець — носій божественний чарівник, який володіє магією слова. Але на нього покладена важлива місія:нині має обертати свою магію проти несправедливості і робити це так, аби сила (слово є зброєю проти кривди) перемагала. Часті мотиви конфлікту між владою, коли правителі намагаються заманити людину мистецтва у відчинену клітку, примусивши її не повертати свою «зброю» проти їхніх неправих вчинків, але митець, звісно, цінує волю та правду більше від золота. Часто митця не розуміє і саме суспільство, у творах Лесі Українки це втілюється у мотиви самотності художника слова.