Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Толстой и его друг Садо сопровождали обоз в крепость Грозную, но двигались очень медленно. Заскучав, друзья решили обогнать обоз и поехать чуть быстрее. Оторвавшись от остальных, молодые люди попали в засаду к чеченцам. Эта история закончилась бы намного хуже, если бы чеченцы не планировали взять товарищей живыми и не стреляли. Лошади подо Львом и Садо были резвые и смогли ускакать от неприятеля. К сожалению, из верховых, сопровождающих обоз, пострадал молодой офицер, лошадь которого подстрелили. Животное упало и своим телом придавило юношу, а подъехавшие чеченцы изрубили верхового на куски. Произошедшее событие запало в сердце писателю, и в 1872 году в журнале «Заря» впервые был напечатан рассказ «Кавказский пленник».
Главная мысль рассказа — яркое противопоставление храброго, умного и оптимистичного мужчины своему товарищу — человеку пассивному, жалеющему себя, быстро сдающемуся и вялому. Один герой в любой ситуации остаётся мужчиной, старается найти выход из страшного положения и, в конце концов, добивается своего — освобождается из плена. Второй же персонаж сдаётся сразу же, как только попадает в плен, и только чудо ему выбраться из плена еле живым. Мораль произведения: никогда не стоит сдаваться, желаемое будущее мы творим только собственными руками.Днём пленникам позволяют выходить на улицу, правда передвигаться они могут только в колодках. Костылин предпочитает сидеть и жаловаться на жизнь или спать, Жилин же проводит время на свежем воздухе, изготавливает детям куклы. Благодаря своему таланту офицер устанавливает почти что дружеские отношения с тринадцатилетней дочерью Абдул-Мурата — Диной. Девочка боится пленника, но в то же время он ей и интересен. Она с радостью играет в его куклы и даже тайком приносит ему молоко и лепёшки. Тем временем Жилин не только татарам чинить вещи и делает игрушки детям, но и осматривается по сторонам, планируя свой побег.
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Толстой и его друг Садо сопровождали обоз в крепость Грозную, но двигались очень медленно. Заскучав, друзья решили обогнать обоз и поехать чуть быстрее. Оторвавшись от остальных, молодые люди попали в засаду к чеченцам. Эта история закончилась бы намного хуже, если бы чеченцы не планировали взять товарищей живыми и не стреляли. Лошади подо Львом и Садо были резвые и смогли ускакать от неприятеля. К сожалению, из верховых, сопровождающих обоз, пострадал молодой офицер, лошадь которого подстрелили. Животное упало и своим телом придавило юношу, а подъехавшие чеченцы изрубили верхового на куски. Произошедшее событие запало в сердце писателю, и в 1872 году в журнале «Заря» впервые был напечатан рассказ «Кавказский пленник».
Главная мысль рассказа — яркое противопоставление храброго, умного и оптимистичного мужчины своему товарищу — человеку пассивному, жалеющему себя, быстро сдающемуся и вялому. Один герой в любой ситуации остаётся мужчиной, старается найти выход из страшного положения и, в конце концов, добивается своего — освобождается из плена. Второй же персонаж сдаётся сразу же, как только попадает в плен, и только чудо ему выбраться из плена еле живым. Мораль произведения: никогда не стоит сдаваться, желаемое будущее мы творим только собственными руками.Днём пленникам позволяют выходить на улицу, правда передвигаться они могут только в колодках. Костылин предпочитает сидеть и жаловаться на жизнь или спать, Жилин же проводит время на свежем воздухе, изготавливает детям куклы. Благодаря своему таланту офицер устанавливает почти что дружеские отношения с тринадцатилетней дочерью Абдул-Мурата — Диной. Девочка боится пленника, но в то же время он ей и интересен. Она с радостью играет в его куклы и даже тайком приносит ему молоко и лепёшки. Тем временем Жилин не только татарам чинить вещи и делает игрушки детям, но и осматривается по сторонам, планируя свой побег.
Объяснение:
обращайся