Генрі Воттон, котрий розгортає перед головним героєм цілу програму філософії гедонізму і є втіленням філософії насолоди.
Прагнення не помічати нічого, крім краси, робить його не байдужим до всього іншого, а й цинічним. У лорда Генрі холодна душа людини, яка не має ідеалів.
Пробуджуючи в Доріані бажання насолоджуватися життям за будь-яку ціну, він зовсім не замислюється над можливими наслідками такої поведінки як для самого юнака, так і для інших людей. Проповідуючи свободу інстинктів, Воттон стверджує вседозволеність
він спокушає вродливого юнака небезпечними теоріями.
На Воттоні лежить велика відповідальність за деякі вчинки Доріана. Але вважати лорда Генрі повністю відповідальним за вчинки юнака не можна. Адже йому належать і інші слова, які наштовхують на думку про необхідність порятунку душі: "А між іншим, Доріане, ...яка користь людині від того, що вона отримає весь світ... якщо вона губить власну душу".
Распутин: «уроки французского» каждый из нас проводит за школьной партой 11 лет. много знаний мы получаем за это время, некоторые мы забываем, некотрые совсем немного помним, но есть ещё уроки, которые запоминаются на всю жизнь. так и произошло с героем повести в. распутина «уроки французского». этот мальчик из бедной семьи был целеустремлен, имел большую тягу к знаниям и поэтому его отправили учиться в райцентр. оказавшись среди чужих людей, обездоленный мальчик сильно ощутил одиночество. он тосковал по материнской ласке, по родному дому. но больше всего он страдал от голода.он владел собой, имел твёрдую и несгибаемую волю. это стойкий, смелый, самостоятельный, упорный в достижении своей цели человек. большую роль в жизни нашего героя сыграла учительница французского языка. она не могла оставаться равнодушной и попыталась , пригласив к себе на дополнительные занятия и стараясь подкормить голодного ребёнка.она решила сама играть с ним на деньги, позволяя ему выигрывать. и когда директор застал их за этим занятием – всю вину взяла на себя. с точки зрения школьных правил, учительница совершила недопустимый поступок, но она поступила так из самых добрых побуждений. мальчик понял, что он не одинок, что есть на свете доброта и отзывчивость.
Объяснение:
Генрі Воттон, котрий розгортає перед головним героєм цілу програму філософії гедонізму і є втіленням філософії насолоди.
Прагнення не помічати нічого, крім краси, робить його не байдужим до всього іншого, а й цинічним. У лорда Генрі холодна душа людини, яка не має ідеалів.
Пробуджуючи в Доріані бажання насолоджуватися життям за будь-яку ціну, він зовсім не замислюється над можливими наслідками такої поведінки як для самого юнака, так і для інших людей. Проповідуючи свободу інстинктів, Воттон стверджує вседозволеність
він спокушає вродливого юнака небезпечними теоріями.
На Воттоні лежить велика відповідальність за деякі вчинки Доріана. Але вважати лорда Генрі повністю відповідальним за вчинки юнака не можна. Адже йому належать і інші слова, які наштовхують на думку про необхідність порятунку душі: "А між іншим, Доріане, ...яка користь людині від того, що вона отримає весь світ... якщо вона губить власну душу".