Олжас Сулейменов "Последнее слово акына Смета" Цель: знать сведения из биографии и творчестве Олжаса Сулейменова, осмыслить содержание стихотворения
1.Изучите учебный материал на С.158-159
2.Прочитайте стихотворение "Последнее слово акына Смета" на С.160-163
3.Изучите информацию:
«Последнее слово акына Смета» – последнее слово певца миру, из которого он должен безвременно уйти.
Жанр – стихотворение-притча
Притча – небольшой рассказ поучение
Поучение – мудрость старого акына Азербая, который сказал сыну Алибеку:
Мужчина Смет опозорил меня.
Но поэт Смет продолжит славу Азербая.
***В притче есть буквальный смысл и потаенный, скрытый.
4.Письменно выполните задания.
Задание 1. Определите потаенный, скрытый смысл притчи. Запишите свое понимание.
Задание 2. Почему это произведение завершает раздел «Любовь и честь»? (развернутый ответ на вопрос)
Все герои романа разделены на две группы. К первой из них принадлежат все те,кому небезразлична судьба Родины,чья жизнь переворачивается во время войны 1812 года,чей "личный интерес" непосредственно связан с "общим ходом дел". Это старый князь Болконский,собирающий ополчение,готовящийся к защите Лысых Гор от французов, Ростовы,отдающие свои подводы под раненых, Петя,Николай,Андрей,Пьер,видящие цель свое жизни в участии в Отечественной войне.
Ко второй половине относятся те,чья жизнь не изменяется с началом войны,никак от неё не зависит. Это псевдопатриоты из петербургского салона А.П. Шерер и и посетители дома Элен,симпатизирующие Наполеону и французам, Берг, озабоченный покупкой шифоньерки во время отставления жителями Москвы,Борис, интересующийся только повышением по службе. Так же к этой группе относятся Василий Курагин и сын его Анатоль.
Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.