Я прочитала произведение В.Г.Распутина «Уроки французского», главным героем которого является обычный одиннадцатилетний мальчик.
Этот мальчик родился в деревне, в бедной семье. У его матери было трое детей, он – самый старший. Казалось бы, ничего хорошего, но природа наделила мальчика прекрасным умом и трудолюбием. И его мать наперекор всем несчастьям собрала и отправила его в район на учебу.
Учился главный герой хорошо, очень ответственно относился к учебе. Единственное, с чем у мальчика были проблемы, так это с французским. Он очень неплохо знал французские слова и переводил французские тексты, но с произношением как-то не ладилось.
В районе у мальчика была еще одна проблема – голод. Главный герой все время не доедал. Ведь жил он не один, а вместе со знакомой его матери и ее тремя детьми, которым, как и ему, хотелось есть. Они воровали у него еду. Денег у мальчика не было, лишь иногда мать присылала ему вместе с едой по пятерке на молоко. Молоко главному герою было необходимо пить от малокровия. Но однажды, получив деньги, мальчик пошел играть в азартную игру «чику».
Сначала мальчик ничего не выигрывал, но со временем он приноровился к игре и стал выигрывать некоторые деньги. Владик – главный из играющих – сначала не обращал на это внимания, но потом частые выигрыши героя рассказа задели его самолюбие. Ведь Вадик обычно выигрывал. На самом деле никакого азарта у главного героя не было. Он всего лишь выигрывал рубль на молоко, а потом уходил. И однажды Вадик вместе с дружком его избил.
На следующий день его классная руководительница Лидия Михайловна увидела искровавленную физиономию мальчика и все поняла. После уроков она спокойно с ним побеседовала, взяв с него обещание больше в «чику» не играть. Главный герой пообещал больше такого не делать, но со временем голод стал невыносимым, и мальчик опять отправился на свалку.
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Рід літератури: епос.
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.
Проблематика «Маруся»:
батьків і дітей;
соціальної нерівності;
спроможності на глибокі почуття простих людей;
життя і смерті;
пошуків щастя.
Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.
Я прочитала произведение В.Г.Распутина «Уроки французского», главным героем которого является обычный одиннадцатилетний мальчик.
Этот мальчик родился в деревне, в бедной семье. У его матери было трое детей, он – самый старший. Казалось бы, ничего хорошего, но природа наделила мальчика прекрасным умом и трудолюбием. И его мать наперекор всем несчастьям собрала и отправила его в район на учебу.
Учился главный герой хорошо, очень ответственно относился к учебе. Единственное, с чем у мальчика были проблемы, так это с французским. Он очень неплохо знал французские слова и переводил французские тексты, но с произношением как-то не ладилось.
В районе у мальчика была еще одна проблема – голод. Главный герой все время не доедал. Ведь жил он не один, а вместе со знакомой его матери и ее тремя детьми, которым, как и ему, хотелось есть. Они воровали у него еду. Денег у мальчика не было, лишь иногда мать присылала ему вместе с едой по пятерке на молоко. Молоко главному герою было необходимо пить от малокровия. Но однажды, получив деньги, мальчик пошел играть в азартную игру «чику».
Сначала мальчик ничего не выигрывал, но со временем он приноровился к игре и стал выигрывать некоторые деньги. Владик – главный из играющих – сначала не обращал на это внимания, но потом частые выигрыши героя рассказа задели его самолюбие. Ведь Вадик обычно выигрывал. На самом деле никакого азарта у главного героя не было. Он всего лишь выигрывал рубль на молоко, а потом уходил. И однажды Вадик вместе с дружком его избил.
На следующий день его классная руководительница Лидия Михайловна увидела искровавленную физиономию мальчика и все поняла. После уроков она спокойно с ним побеседовала, взяв с него обещание больше в «чику» не играть. Главный герой пообещал больше такого не делать, но со временем голод стал невыносимым, и мальчик опять отправился на свалку.
Объяснение:
Рід літератури: епос.
Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Рід літератури: епос.
Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.
Проблематика «Маруся»:
батьків і дітей;
соціальної нерівності;
спроможності на глибокі почуття простих людей;
життя і смерті;
пошуків щастя.
Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.