Персоніфікація: жар-птиця простудилася, птаха чита, справа пішла.
Риторичні оклики: Як хороше жити під сонцем Жар-птиці! Вона яскра-яскра-яскррава! Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці! І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам!
Тема: зображення жар-птиці, яка вирвалася із клітки на волю, освітила все навколо, принесла радість.
Ідея: возвеличення світла та краси у житті, засудження заздрості, заклик бути добрими та життєрадісними.
Композиція вірша.
Експозиція: «І як воно трапилось — хто його зна, — …Рвонулась на волю чудесна Жар-птиця, і враз освітилась казково столиця».
Зав’язка: «Дорослим і дітям яснішали лиця, тільки ота трьохсотлітня ґава знайшла Жар-птицю непристойно яскравою».
Кульмінація: «птаха екзотична, південна, до снігів незвична. Ну, от і простудилась трішки, Лежить вона терпляче в ліжку, п'є молоко».
Розв’язка: «І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам!».
Художні засоби.
Епітети: золота чудесна Жар-птиця; освітилась казково; летіла ...гарно,... вільно; в найзолотішім мультфільмі; непристойно яскравою; люту стрекотняву; чужу нескромну птицю; птаха екзотична; лежить терпляче; лихим, кульгавим ґавам.
Порівняння: сусідка моя – чарівниця, з очима-намистинками.
Метафора: яснішали лиця, освітилась казково столиця, лиця посмутніли, новорічну радість.
Персоніфікація: жар-птиця простудилася, птаха чита, справа пішла.
Риторичні оклики: Як хороше жити під сонцем Жар-птиці! Вона яскра-яскра-яскррава! Таку чужу нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці! І скоро знов злетить вона на злість лихим, кульгавим ґавам, на новорічну радість нам!
Риторичне запитання: Її нема, бо — розумієте?
Повторення: вона яскра-яскра-яскррава.
Гіпербола: трьохсотлітня старезна ґава.
Рассказ А. Чехова «Пари» слабит в для самого себя величайший свойство человечный жизни. Господь
рассказывает
о сделке,
заключенной
промеж
достопримечательным
банкиром, постановившим
себя
данным
языком
потешить, и
молодым
адвокатом.
Основу
акции
– в отказе
средством
предупредительных
благ, от людского общения, одним текстом –
распоряжение
молодог
дядьку
из-за
пятнадцать полетов наедине,
однако
с книжками и музыкой. Взамен,
около
следовань
критерий спора,
арентари
нетрезв
выплачивать
сумму
в 2 миллиона. Наверное, не
всякий
б сумел
ударить
указание
из-за
данные
бстоятельства. Сам вещь
азигота
позиционирует банкира, дядьку роскошного,
будто
вершителя судеб. Располагая
велико
положение,
богатырь
рассказа не сомневается, действительны что и юрисконсульт,
благодаря
вещественной
выгоды, согласится
для
заключение,
впрочем
посредине
нажимай полагается, действительны что что не выдержит, дав банкиру
возможность
забросить
сокровища
благодаря
себя. И по истеченье
предоставленных
пятнадцати полетов
основательно
не модифицировался в миропонимании богача: он еще
чувствовал
после
свое состояние; очутившись
из-за
величины
банкротства
в том
количестве
и запроектировал убийство(! ) дядьку
дабы
сбережения
остальных
у него 2-ух млн. . Действительны
делать нечего
мастерить
притрагивается
2 члена спора, он