характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»
Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог
Мне понравился рассказ К.Г.Паустовского тем,что при чтении этого рассказа сталкиваются множество эмоций. Конечно,поступок главного героя рассказа-Фильки,заставляет нас думать перед тем,как сделать что либо.Филька-это маленький мальчик,как понятно по пояснениям в рассказе,единственный ребенок в семье,что означает ему все достается даром и его бабушка сильно любит его."Да ну тебя!",-говорил Филька каждому.Когда ранненая лошадь подошла к двери,в надежде,что ей дадут хоть какой-то,но кусочек хлеба,Филька открыл дверь и лишь кинул хлеб в сугроб.В этом поступке и чувствуется весь эгоизм мальчишки,то есть Филька привык к тому,что у него есть еда и жилье,а об остальных он и думать не хотел. Также,в этом рассказе есть моменты,в которых чувствуется доброта человечества.Например,когда деревенские мальчишки и старики дружно Фильке и Панкрату.Или когда мальчики принесли хлеб с солью коню,чтобы тот простил бедного мальчика за его плохой поступок. Надеюсь,что для Фильки это было уроком,да и для нас-современных детей тоже,ведь надо думать,прежде чем сделать.И конечно же,хлеб всегда был символом нашей Родины,ибо в Блокаду Ленинграда-хлеб был самой дорогой вещью,о которой можно было мечтать.
характеристика братів – «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»; – «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом’якшали од навколишнього простору…»; – «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим до тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»
Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»; – «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней». – «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнювальне значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог
Конечно,поступок главного героя рассказа-Фильки,заставляет нас думать перед тем,как сделать что либо.Филька-это маленький мальчик,как понятно по пояснениям в рассказе,единственный ребенок в семье,что означает ему все достается даром и его бабушка сильно любит его."Да ну тебя!",-говорил Филька каждому.Когда ранненая лошадь подошла к двери,в надежде,что ей дадут хоть какой-то,но кусочек хлеба,Филька открыл дверь и лишь кинул хлеб в сугроб.В этом поступке и чувствуется весь эгоизм мальчишки,то есть Филька привык к тому,что у него есть еда и жилье,а об остальных он и думать не хотел.
Также,в этом рассказе есть моменты,в которых чувствуется доброта человечества.Например,когда деревенские мальчишки и старики дружно Фильке и Панкрату.Или когда мальчики принесли хлеб с солью коню,чтобы тот простил бедного мальчика за его плохой поступок.
Надеюсь,что для Фильки это было уроком,да и для нас-современных детей тоже,ведь надо думать,прежде чем сделать.И конечно же,хлеб всегда был символом нашей Родины,ибо в Блокаду Ленинграда-хлеб был самой дорогой вещью,о которой можно было мечтать.