Цікаво, а якою ж буде школа майбутнього? Я уявляю її світлою і просторою. Величезні вікна, в які проникають яскраві сонячні промені. У коридорах стоять дивани. Тут можна відпочити, погортати підручники перед уроком. Скрізь красиві доглянуті квіти, акваріуми, де плавають великі екзотичні риби. Навколо ні смітинки. Ні в кого не піднімається рука порушити цю красу.А тепер давайте заглянемо в кабінети. Сучасні легкі і комфортні меблі, розсувні дошки, аудіо-та відеотехніка. Пояснення матеріалу супроводжується показом кинофрагментов, тому учні легко засвоюють нову тему.А ще, мені здається, в школі майбутнього має бути кілька комп'ютерних класів. І школярі, і їхні викладачі легко і вільно спілкуються з комп'ютером. Перевірити свої знання тут же після пояснення не складе ніяких труднощів. Все так просто, і в той же час так захоплююче!На мій погляд, всі кабінети треба пофарбувати в світлі спокійні тони.А от ми і в спортзалі. Який він величезний! Учні та вчителі можуть позайматися на модних тренажерах, поплавати в басейні. Після тренувань можна відвідати душові кабінки. А взимку до наших послуг - прокат лиж і ковзанів. Все для здорового життя!Після закінчення занять діти не квапляться додому. Чому? А тому що в школі працює безліч всіляких гуртків: і спортивних, і музичних, і комп'ютерних ... Кожен учень може вибрати собі заняття за інтересами. Усі гуртки зовсім безкоштовні.У вчителів величезне бажання працювати з нами - у них гідна зарплата, адже вони зайняті таким важливим і потрібною справою - вони виховують майбутніх гідних громадян великої країни.Ось такою я представляю школу майбутнього. Чи буде вона такою - я не знаю. На жаль, це залежить не від нас.
В Мещёрском крае нет никаких особенных красот и богатств, кроме лесов, лугов и прозрачно-го воздуха. Но все же край этот обладает большой притягательной силой. Он очень скромен - так же, как картины Левитана. Но в нем, как и в этих картинах, заключена вся прелесть и все незамет-ное на первый взгляд разнообразие русской природы.Что можно увидеть в Мещёрском крае? Цветущие или скошенные луга, сосновые боры, поемные и лесные озера, заросшие черной кугой, стога, пахнущие сухим и теплым сеном. Сено в стогах держит тепло всю зиму.Мне приходилось ночевать в стогах в октябре, когда трава на рассвете покрывается инеем, как солью. Я вырывал в сене глубокую нору, залезал в нее и всю ночь спал в стогу, будто в запертой комнате. А над лугами шел холодный дождь и ветер налетал косыми ударами.В Мещёрском крае можно увидеть сосновые боры, где так торжественно и тихо, что бубенчик-"болтун" заблудившейся коровы слышен далеко, почти за километр. Но такая тишина стоит в лесах только в безветренные дни. В ветер леса шумят великим океанским гулом и вершины сосен гнутся вслед пролетающим облакам.В Мещёрском крае можно увидеть лесные озера с темной водой, обширные болота, покрытые ольхой и осиной, одинокие, обугленные от старости избы лесников, пески, можжевельник, вереск, косяки журавлей и знакомые нам под всеми широтами звезды.Что можно услышать в Мещёрском крае, кроме гула сосновых лесов? Крики перепелов и ястребов, свист иволги, суетливый стук дятлов, вой волков, шорох дождей в рыжей хвое, вечерний плач гармоники в деревушке, а по ночам - разноголосое пение петухов да колотушку деревенско-го сторожа.Но увидеть и услышать так мало можно только в первые дни. Потом с каждым днем этот край делается все богаче, разнообразнее, милее сердцу. И, наконец, наступает время, когда каждая и на над заглохшей рекой кажется своей, очень знакомой, когда о ней можно рассказывать удивитель-ные истории.Я нарушил обычай географов. Почти все географические книги начинаются одной и той же фразой: "Край этот лежит между такими-то градусами восточной долготы и северной широты и граничит на юге с такой-то областью, а на севере - с такой-то". Я не буду называть широт и долгот Мещёрского края. Достаточно сказать, что он лежит между Владимиром и Рязанью, недалеко от Москвы, и является одним из немногих уцелевших лесных островов, остатком "великого пояса хвойных лесов". Он тянулся некогда от Полесья до Урала. В него входили леса: Чернигов-ские, Брянские, Калужские, Мещёрские, Мордовские и Керженские. В этих лесах отсиживалась от татарских набегов древняя Русь.
Цікаво, а якою ж буде школа майбутнього? Я уявляю її світлою і просторою. Величезні вікна, в які проникають яскраві сонячні промені. У коридорах стоять дивани. Тут можна відпочити, погортати підручники перед уроком. Скрізь красиві доглянуті квіти, акваріуми, де плавають великі екзотичні риби. Навколо ні смітинки. Ні в кого не піднімається рука порушити цю красу.А тепер давайте заглянемо в кабінети. Сучасні легкі і комфортні меблі, розсувні дошки, аудіо-та відеотехніка. Пояснення матеріалу супроводжується показом кинофрагментов, тому учні легко засвоюють нову тему.А ще, мені здається, в школі майбутнього має бути кілька комп'ютерних класів. І школярі, і їхні викладачі легко і вільно спілкуються з комп'ютером. Перевірити свої знання тут же після пояснення не складе ніяких труднощів. Все так просто, і в той же час так захоплююче!На мій погляд, всі кабінети треба пофарбувати в світлі спокійні тони.А от ми і в спортзалі. Який він величезний! Учні та вчителі можуть позайматися на модних тренажерах, поплавати в басейні. Після тренувань можна відвідати душові кабінки. А взимку до наших послуг - прокат лиж і ковзанів. Все для здорового життя!Після закінчення занять діти не квапляться додому. Чому? А тому що в школі працює безліч всіляких гуртків: і спортивних, і музичних, і комп'ютерних ... Кожен учень може вибрати собі заняття за інтересами. Усі гуртки зовсім безкоштовні.У вчителів величезне бажання працювати з нами - у них гідна зарплата, адже вони зайняті таким важливим і потрібною справою - вони виховують майбутніх гідних громадян великої країни.Ось такою я представляю школу майбутнього. Чи буде вона такою - я не знаю. На жаль, це залежить не від нас.