Определить главную мысль текста Как несметное множество церквей, монастырей с куполами, главами, крестами рассыпано по святой благочестивой Руси, так несметное множество племен, поколений, народов толпится, постреет и мечется по лицу земли. И всякой народ, носящий в себе залог сил, полный творящих души, своей яркой особенности и других даров бога, своеобразно отличился каждый своим собственным словом, которым, выражая какой ни есть предмет, отражает в выраженьи его часть собственного своего характера. Сердцеведением и мудрым познаньем жизни отзовется слово британца; легким щеголем блеснет и разлетится недолговечное слово француза; затейливо придумает свое, не всякому доступное умно‑худощавое слово немец; но нет слова, которое было бы так замашисто, бойко, так вырвалось бы из‑под самого сердца, так бы кипело и животрепетало, как метко сказанное русское слово..."
1. Слова належать Устині
2. Стара пані.
3. Стара пані про полкового лікаря, нареченого панночки.
4. Про панночку говорить Назар.
5. Назар про панночку.
6. Після смерті своєї дитини Катря втопилася.
7. Це трапилося у садку. Бабуся пригостила дітей яблуками, а панночка вчепилася за це їй у волосся. Устина заступилася за стареньку, а Прокіп за дружину, піднявши руку на пана.
8. Прокіп пішов з військом на Литву, а Устина залишилася у Києві служити. Так минуло сім років, але чоловіка не забуває, бо вона, дякуючи йому, тепер вільна.
Объяснение:
отвечаю
1. Слова належать Устині
2. Стара пані.
3. Стара пані про полкового лікаря, нареченого панночки.
4. Про панночку говорить Назар.
5. Назар про панночку.
6. Після смерті своєї дитини Катря втопилася.
7. Це трапилося у садку. Бабуся пригостила дітей яблуками, а панночка вчепилася за це їй у волосся. Устина заступилася за стареньку, а Прокіп за дружину, піднявши руку на пана.
8. Прокіп пішов з військом на Литву, а Устина залишилася у Києві служити. Так минуло сім років, але чоловіка не забуває, бо вона, дякуючи йому, тепер вільна.
Объяснение:
отвечаю