Черт, обидевшись на Вакулу, решает ему отомстить. но по воле случая оказывается в мешке, который несет главный герой. Черт собирается напасть на него, но Вакула, будучи сильным и смелым парнем, хватает его за хвост и залезает на него, словно на коня. Он сообщает черту, что перекрестит его, если тот не будет выполнять все данные ему приказы. Рогатому приходится подчиниться требованиям смекалистого кузнеца.
Победить лукавого ему удалось с смекалки, храбрости и веры. Гоголь считает, что бойкий нрав и набожность являются важными чертами человеческого характера. Вакула оказался очень принципиальным человеком. Он не только заставил черта исполнять все желания, но так же отхлестал его перед тем, как отпустить.
Класици́зм (фр. classicisme, від лат. classicus — зразковий), старий класицизм — стиль у світовому мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі кінця XVII — початку XVIII ст. Назва «старий класицизм» використовується для того, щоб відрізняти цей стиль від неокласицизму (нового класицизму) кінця XVIII — початку XIX ст. На відміну від нього «старий класицизм» слідує та співіснує з бароко — звідси й вживаний у німецькій літературі термін «бароковий класицизм» (нім. Barock-Klassizismus).
Черт, обидевшись на Вакулу, решает ему отомстить. но по воле случая оказывается в мешке, который несет главный герой. Черт собирается напасть на него, но Вакула, будучи сильным и смелым парнем, хватает его за хвост и залезает на него, словно на коня. Он сообщает черту, что перекрестит его, если тот не будет выполнять все данные ему приказы. Рогатому приходится подчиниться требованиям смекалистого кузнеца.
Победить лукавого ему удалось с смекалки, храбрости и веры. Гоголь считает, что бойкий нрав и набожность являются важными чертами человеческого характера. Вакула оказался очень принципиальным человеком. Он не только заставил черта исполнять все желания, но так же отхлестал его перед тем, как отпустить.
Класици́зм (фр. classicisme, від лат. classicus — зразковий), старий класицизм — стиль у світовому мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі кінця XVII — початку XVIII ст. Назва «старий класицизм» використовується для того, щоб відрізняти цей стиль від неокласицизму (нового класицизму) кінця XVIII — початку XIX ст. На відміну від нього «старий класицизм» слідує та співіснує з бароко — звідси й вживаний у німецькій літературі термін «бароковий класицизм» (нім. Barock-Klassizismus).