Определите размер стихов
1)Живу я в глубине России,
В краю озёр и рудных скал.
Здесь реки - сини, горы - сини,
И в синих отсветах металл.
Милы и дороги до боли,
Да так, что глаз не оторвать,
Мне брови лиственниц собольи
И сосен царственная стать.
Тайга, тайга...
Берёт отсюда
Начало изумрудный цвет.
А зеленее изумруда
Ни дерева, ни камня нет!
По красоте, по скрытой силе
Мне не с чем мой Урал сравнить.
Иной здесь видится Россия.
Суровей, строже, может быть.
А может, здесь она моложе...
Свежей тут времени рубеж.
Но сердце русское - всё то же.
И доброта, и песни те ж!
И лица те же, что в Рязани,
И также звучны имена.
Как солнце в драгоценной грани,
В Урале Русь отражена.
2)Раззудись плечо!
Размахнись рука!
Ты пахни в лицо
Ветер с полудня!
Освежи взволнуй
Степь Зажужжи коса
Засверкай кругом,
Зашуми трава
Подкошённая;
Поклонись цветы
Головой земле!(А. Кольцов)
3)Люблю тебя, Петра творенье,
Люблю3 твой строгий, стройный вид,
Невы д..ржавное т..ченье,
Береговой её гр..нит,
Твоих оград узор чугу(н, нн)ый,
Твоих задумчивых ночей
Прозрач(?)ный сумрак, блеск безлу(н, нн)ый,
Когда я в комнат., моей
Пишу, читаю без лампады,
И ясны1 спящие гр..мады
Пусты(н, нн)ых улиц, и св..тла
Адмиралтейская игла.
И, не пуская тьму ноч(?)ную
На золотые н..беса,
Одна з..ря см..нить другую
Сп..шит, дав ноч.. (пол)часа.(А. Пушкин)
Вставлять пропущенные буквы не надо!
Объяснение:
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
1. Софіївський собор
2. Дзвіниця
3. Будинок митрополита
4. Трапезна
5. Братський корпус
6. Бурса
7. Консисторія
8. Південна в'їзна башта
9. Брама Заборовського
10. Келії
11. Меморіальний знак на честь бібліотеки XI ст.
12. Каса музею
13. Кіоск сувенірів
Пам'ятки архітектури
Інші будівлі
Маршрут екскурсії
Теги: план Софії Київської, Софія Київська план заповідника, Софіївський музей
пересказ:
Земля наших предків напрочуд багата. Це й прекрасна природа, й плодючі чорноземи, зрештою, ще й творчий потенціал нашого народу. Недарма ми, нащадки тисячоліття історії України, отримали у спадок стільки природних та рукотворних скарбів від пращурів. Один з них – це собор Софія Київська, що розташований у центрі нашої столиці.
Софія Київська або Софійський собор – це одна з найдавніших пам'яток української архітектури та монументального живопису ХІ-ХVІІІ століть. Народилася вона ще за часів існування Київської Русі, але упродовж століть зазнавала змін: як оновлень, так і руйнації. Собор як головний храм держави був свого часу духовним та політичним центром. У його стінах відбувалися найвизначніші урочистості: сходження на великокняжий престол, прийняття послів. Тут затверджували навіть політичні угоди. У соборі велося літописання, були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.
Зовні проста, а в середині розкішна споруда уособлює ідеал людини, як його бачили архітектори тих часів. Без зайвих оздоб та кричущих прикрас, адже людина за християнським віруванням має піклуватися передусім про внутрішню красу. Білі стіни собору приховують неймовірної складності та виняткової краси фрески й мозаїки.
Фрески зображують різноманітні біблійні сюжети, а мозаїки – найбільш шанованих постатей християнства. Особливо вражає шестиметрова мозаїка із зображенням Богоматері. Її постать міниться тисячами відтінків численних шматочків смальти, старанно дібраних працьовитою рукою майстра. Також у техніці мозаїки виконані зображення Христа та Марка Євангеліста, воїна княжої доби, який захищав віру й державу від загарбників.
Довгою і складною є історія Софії Київської, так само, як і історія нашої країни. І коли золота поверхня бань сліпуче виблискує у променях вечірнього сонця, а небесна блакить міниться у рожевому серпанкові, усвідомлюєш, який скарб перед тобою, і як важливо зберегти його для наступних поколінь.
Мозаїки та фрески Cофіївського Собору
Віртуальний тур по территорії заповідника
__
Національний