ответ: Моральні чесноти займають надзвичайно важливе місце в житті всього людства. Без моральних чеснот людське суспільство просто перетворилося б у співтовариство тварин, де кожен сам за себе і нехтує правами іншого. Саме наявність моральних чеснот відрізняє людину від тварини і робить людину найуспішнішою серед усіх живучих на Землі істот. Існує безліч прикладів демонстрації моральних чеснот в літературі – багато письменників були зацікавлені в тому, щоб показати або прорекламувати власне розуміння того, якою повинна бути людина, і як вона повинна вести себе в тих чи інших ситуаціях.Звичайно, такою людиною вважав себе і Михайло Коцюбинський, який написав відомий твір «Дорогою ціною». В центрі цього твору відносини між Остапом і Соломією та їх пригоди. Ці люди володіли високими моральними чеснотами, а тому зважилися не терпіти приниження з боку панів, а просто змінити місце свого проживання, втікши з тих територій, на яких вони жили. Природно, що на новому місці їм довелося дуже непросто. Під час втечі Остап був поранений і саме в цей момент свої високі моральні чесноти показала Соломія. Вона змогла достатньою мірою добре доглядати за Остапом, а коли його викрали вирішила до своєму коханому – вона підмовила іншу людину, щоб він допоміг Соломії, після чого Остап був врятований. На жаль, під час цього порятунку Соломія загинула сама. Свої моральні чесноти Остап зміг проявити виключно після загибелі дівчини, коли відвідував місце, де вона загинула і згадував її.Якщо говорити особисто про мене, то і для мене, як і для героїв твору Михайла Коцюбинського, вірність по відношенню до своїх близьких людей є високою моральною чеснотою. Я переконаний, що не можна зраджувати і кидати тих, з ким тебе багато чого пов’язує. Не можна просто так взяти і викинути з голови і з своєї свідомості своїх близьких, родичів і друзів. Я думаю, що потрібно пам’ятати про те, як багато ви пройшли разом, як важко вам бувало і як важливі ці люди для тебе були. Якщо таке розуміння буде присутнє, то, звичайно, ви ніколи не перестане бути вірним по відношенню до своїх самим близьких людей. Втім, будучи демократичним і толерантним до всіх, хто мене оточує, я вважаю, що люди мають право виділяти для себе і інші моральні чесноти.Можна відзначити, що герої твору Михайла Коцюбинського мали ту ж моральну чесноту, яку вважаю важливою і я. Я вважаю, що надзвичайно важливо бути вірним по відношенню до своїх близьких людей, важливо їх поважати і приходити їм на до навіть в самих складних і екстремальних життєвих ситуаціях.
ответ: Моральні чесноти займають надзвичайно важливе місце в житті всього людства. Без моральних чеснот людське суспільство просто перетворилося б у співтовариство тварин, де кожен сам за себе і нехтує правами іншого. Саме наявність моральних чеснот відрізняє людину від тварини і робить людину найуспішнішою серед усіх живучих на Землі істот. Існує безліч прикладів демонстрації моральних чеснот в літературі – багато письменників були зацікавлені в тому, щоб показати або прорекламувати власне розуміння того, якою повинна бути людина, і як вона повинна вести себе в тих чи інших ситуаціях.Звичайно, такою людиною вважав себе і Михайло Коцюбинський, який написав відомий твір «Дорогою ціною». В центрі цього твору відносини між Остапом і Соломією та їх пригоди. Ці люди володіли високими моральними чеснотами, а тому зважилися не терпіти приниження з боку панів, а просто змінити місце свого проживання, втікши з тих територій, на яких вони жили. Природно, що на новому місці їм довелося дуже непросто. Під час втечі Остап був поранений і саме в цей момент свої високі моральні чесноти показала Соломія. Вона змогла достатньою мірою добре доглядати за Остапом, а коли його викрали вирішила до своєму коханому – вона підмовила іншу людину, щоб він допоміг Соломії, після чого Остап був врятований. На жаль, під час цього порятунку Соломія загинула сама. Свої моральні чесноти Остап зміг проявити виключно після загибелі дівчини, коли відвідував місце, де вона загинула і згадував її.Якщо говорити особисто про мене, то і для мене, як і для героїв твору Михайла Коцюбинського, вірність по відношенню до своїх близьких людей є високою моральною чеснотою. Я переконаний, що не можна зраджувати і кидати тих, з ким тебе багато чого пов’язує. Не можна просто так взяти і викинути з голови і з своєї свідомості своїх близьких, родичів і друзів. Я думаю, що потрібно пам’ятати про те, як багато ви пройшли разом, як важко вам бувало і як важливі ці люди для тебе були. Якщо таке розуміння буде присутнє, то, звичайно, ви ніколи не перестане бути вірним по відношенню до своїх самим близьких людей. Втім, будучи демократичним і толерантним до всіх, хто мене оточує, я вважаю, що люди мають право виділяти для себе і інші моральні чесноти.Можна відзначити, що герої твору Михайла Коцюбинського мали ту ж моральну чесноту, яку вважаю важливою і я. Я вважаю, що надзвичайно важливо бути вірним по відношенню до своїх близьких людей, важливо їх поважати і приходити їм на до навіть в самих складних і екстремальних життєвих ситуаціях.
Басня ''Река и Океан''
1 часть
Жила без забот молодая река
Игриво катая волну к берегам,
Дождями умытая,солнцем согрета,
Не думала может закончится это.
С друзьями-ручьями вела разговоры
И взор свой далёко бросала в просторы
Подружки-речушки её обожали,
Небесной красою её восхищались,
Она не гордилась,но было приятно,
Лукаво вздыхала и верила сказкам.
Быть может и дальше так длилось и длилось,
Пока не настигло,а вот что случилось.
Увидела наша река океан огромный
И властный такой великан,
И волны её забурлили,забились,
Она поняла,что влюбилась.
И больше покой не находит она,
Накрыла,накрыла её же волна
И думы о нём и мысли о нём:
"О,как хорошо нам будет вдвоём!"
И думая как же к нему подобраться,
Весь день провела так,
Вдруг стало смеркаться.
Луна вышла в небе и звёзды зажглись
И мысли о нём сильнее сплелись
С у луны:"Что делать ответь
Когда не хочу ни песен,ни петь,
Когда кроме грусти ,тоски непонятной,
Мне больше не кажется жизнь моя сказкой?"
Ему я сознаюсь,решилась она
И с этим уснула река до утра.
А утром случилось,возможно ,
А может быть свыше тому проведение.
Есть праздник,но только раз в год,
Все реки встречаясь,ведут хоровод,
Они обретают телесные формы
И всё им дозволено свыше всей нормы.
Сливаются судьбы в любовном порыве
И каждый находит свою половину.
И в бешеном ритме танцевала река,
Сердце открыла,слились их уста,
Раскрыла объятья и воды слились,
Ему покорилась и голос притих.
Но только одно попросила:
"Люби как сейчас и давай больше силы"
А свита которая их окружала
В молчание немом наблюдала.
Он ей говорил:"Это сёстры мои,
А ты мне жена будем вместе,смотри,
Как ты сильно меня возбуждаешь
И сколько людей,кораблей погибает,
Сегодня не выжить в пучине страстей
Ни людям,ни птицам,о,сколько смертей!"
Река наслаждалась,она ликовала
И верила,верила:"Мне нужно так мало,
Чтоб был ты со мною в печали и счастье
И мы наслаждались друг другом почаще".
2 часть
с той поры ни много,ни мало,
А чувства его куда-то пропало.
То были не сёстры,а жёны его,
Он так каждый год выбирает,
И водный запас пополняет.
Обманом,коварством и ей завладел,
Обиду нанёс и забыл поскорей.
И думала слёзы роняя река,
Не будет пощады,запомнишь меня.
Затеяла как-то она разговор
С другими несчастными,как прокурор:
"да,коли мы будем терпеть унижение,
Проучим его,устроим сражение,
Вернёмся ,подруги мои, по домам,
Пускай остаётся один на века"
Они были робки и скромно молчали,
Но смысл речей её понимали.
"Когда будет праздник,тела обретём,
Когда хороводом три раза пройдём,
Команду я дам,разбежимся от центра,
Как лучики солнца,гонимые ветром.
3 часть
День возмездия вскоре настал
И близится мести печальный финал
И девушки-реки команды дождались,
Все ринулись в стороны,к свободе сбежали
Дождалась,когда все исчезли,
А он то уж понял,чьих рук это дело,
Упал содрогаясь,к ногам прижимаясь:
"Прости, не бросай,будь рядом со мной,
Мы снова начнём,я буду лишь твой"
Глазами сверкнула,улыбка исчезла
И голову гордо подняв,осмелела:
"Когда приучаешь ты думай о том,
С кем дело имеешь,заплачешь потом
Ни каждый позволит,ни каждый восстанет,
А я поднимаю гордость,как знамя.
Смотрю как же жалок лежишь возле ног,
Уже слишком поздно и вышел твой срок.
Любовь ты унизил,а сердце предал
И сам себе выбрал смертельный финал"
Простить, нет не сможет и сердце не хочет,
Когда над любовью нагло хохочут.
И русла свои развернула она
И скрылась из глаз,водой шелестя.
Поникший,покинутый высох,исчез,
Ни капли воды,ни стыда,поделом,
На месте,где был он,раскинулся лес,
Давно это было,покрылось быльём.