«Ча́йка по и́мени Джо́натан Ли́вингстон» (англ. Jonathan Livingston Seagull) — повесть-притча, написанная Ричардом Бахом. Рассказывает о чайке, учившейся жизни и искусству полёта. Также может считаться проповедью о самосовершенствовании и самопожертвовании, манифестом безграничной духовной свободы.
Впервые опубликована в 1970-м году под названием «История о чайке по имени Джонатан Ливингстон» (англ. Jonathan Livingston Seagull — a story). К концу 1972-го года было напечатано свыше миллиона экземпляров книги. Издательство «Ридерз Дайджест» (англ. Reader’s Digest) выпустило версию книги, которая стала бестселлером за 38 недель (по рейтингу газеты New York Times). По состоянию на 2006 год эта версия всё ещё допечатывается.
Первый русский перевод был опубликован в 1974 году, в журнале «Иностранная литература» № 12[1].
В 2014 году Ричард Бах дополнил книгу неопубликованной ранее четвёртой частью. Русский перевод опубликован в 2015 году.
Життя Шолом-Алейхема тісно пов’язане із Україною. Він народився 2 березня 1859 року в місті Переяславі (нині — Переяслав-Хмельницький Київської обл.). перші незабутні роки дитинства майбутнього письменника пройшли в маленькому містечку Воронки. Батько був заможною людиною, старостою всіх місцевих товариств.
Шолом-Алейхем любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. В оповіданні «Пасха на селі» він любовно змалював дружбу українського та єврейського хлопчиків — Хведька та Файтла. В ліричній повісті «Пісня пісень» єврейський юнак Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: «Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають, літають над нашими головами. Це — наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!»
Україна шанує пам'ять свого великого земляка, його іменем названа одна з вулиць Києва. В Переяслав-Хмельницькому вже чимало років працює музей Шолом -Алейхема, який відвідали десятки тисяч екскурсантів.
Шолом -Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.
«Ча́йка по и́мени Джо́натан Ли́вингстон» (англ. Jonathan Livingston Seagull) — повесть-притча, написанная Ричардом Бахом. Рассказывает о чайке, учившейся жизни и искусству полёта. Также может считаться проповедью о самосовершенствовании и самопожертвовании, манифестом безграничной духовной свободы.
Впервые опубликована в 1970-м году под названием «История о чайке по имени Джонатан Ливингстон» (англ. Jonathan Livingston Seagull — a story). К концу 1972-го года было напечатано свыше миллиона экземпляров книги. Издательство «Ридерз Дайджест» (англ. Reader’s Digest) выпустило версию книги, которая стала бестселлером за 38 недель (по рейтингу газеты New York Times). По состоянию на 2006 год эта версия всё ещё допечатывается.
Первый русский перевод был опубликован в 1974 году, в журнале «Иностранная литература» № 12[1].
В 2014 году Ричард Бах дополнил книгу неопубликованной ранее четвёртой частью. Русский перевод опубликован в 2015 году.
Объяснение:
Шолом-Алейхем любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. В оповіданні «Пасха на селі» він любовно змалював дружбу українського та єврейського хлопчиків — Хведька та Файтла. В ліричній повісті «Пісня пісень» єврейський юнак Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: «Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають, літають над нашими головами. Це — наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!»
Україна шанує пам'ять свого великого земляка, його іменем названа одна з вулиць Києва. В Переяслав-Хмельницькому вже чимало років працює музей Шолом -Алейхема, який відвідали десятки тисяч екскурсантів.
Шолом -Алейхема не можна уявити без України, як не можна уявити й Україну без цього письменника. Це є знаком нерозривності життя двох народів — українського та єврейського,— їхньої спільної долі й спільної боротьби за добробут та щастя.