Основной художественный прием толстому сжато и точно характеризовать своих героев 1художественная деталь 2развернутый эпитет 3художественное сравнения. каково отношения к войне автора романа л.н.толстого? 1толстой был поцифистом и отрицал всякую войну.2в своем отношении к войне автор войны и мира так до конца и не определился с одной стороны он отрицал всякую войну как поцифист а с другой оправдывал освободительную войну.3подчеркивая жестокость войны толстой отрицал не всякую войну описывая нравственность войны 1812г утверждает ее необходимость

Під час влади класицизму утворюється конкретна ієрархія жанрів. Високому жанру живопису відповідає історичний, релігійний і міфологічний. До Низьким жанру відносяться портрет, натюрморт і пейзаж. Вони зараховуються до побутового жанру, і є менш значними.
 
Поєднання жанрів в період панування класицизму не допускалось. В художньому мистецтві є обов'язкові для виконання канони, які зобов'язують чіткий поділ фігур, недоступність алегорії, а так само аллегоричности.
 
Незважаючи на явну консервативність напрямки, стиль послужив початком немаленькому кількості художніх традицій. До них відносяться - закінченість композиції, узгоджені форми, відповідна передача форм.
Класичні живописці створили своє особисте відчуття кольору. На передньому плані постійно переважав коричневий колір, на середньому - зелений, а на дальньому плані блакитний колір. Це створювало картинам додаткову об'ємність, і це враження відмінно додавала гра світлотіней.
 
Художники під час панування класицизму прагнули в своїх роботах показати співзвуччя і гармонію, а так само до Ідеалізування і створення прекрасного. Барвисті почуття і емоції вважали недоречними і навіть потворними. Сюжет картини повинен був закликати глядача до величі розуму над почуттями та емоціями, а також пропаганда порядку у всіх сферах життя.

Ось❤️

Лирическая миниатюра «Русский язык» – размышление писателя об особенностях русского языка и его связи с простым народом.
В этом лирическом этюде И.С. Тургенев размышляет о сущности русского языка, о необходимостиродного языка особенно «во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах… родины».Русское слово является поддержкой и опорой автору, находящемуся вдали от родины, ведь во время написания лирических миниатюр И.С. Тургенев жил за границей. Писатель характеризует русский язык с следующих эпитетов: «великий, могучий, правдивый и свободный».Размышляя о тяжелой судьбе своего народа, И.С. Тургенев пишет: «…как не впасть в отчаяние при виде всего, что совершается дома». Но финал стихотворения в прозе не трагичен, писатель верит в душевную силу, нравственную мощь, духовную стойкость своего народа: «Но нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу!» Судьба народа напрямую связана с развитием русского языка, который поражает своей глубиной и красотой.
Таким образом, лирическая миниатюра Тургенева вмещает огромное содержание: размышления писателя об особенностях родного языка и его связи с простым народом.