Отцы и дети.

8. Кому из героев романа «Отцы и дети» соответствуют приведенные характеристики:
1) Представитель молодого дворянского поколения, быстро превращающийся в обыкновенного помещика, духовная ограниченность и слабоволие, поверхностность демократических увлечений, склонность к краснобайству, барские замашки и лень.
2) Противник всего подлинно демократического, любующийся собой аристократ, жизнь которого свелась к любви и, к сожалению, об уходящем эстет.
3) Бесполезность и непри к жизни, к новым ее условиям, тип «уходящего барства».
4) Натура независимая, не склоняющаяся ни перед какими авторитетами, нигилист.
а) О Евгений Базаров б) Аркадий Кирсанов в) Павел Петрович г) Николай Петрович

9. Кому из героев романа принадлежат слова: «Мы приблизительно знаем, отчего происходят телесные недуги, а нравственные болезни происходят от дурного воспитания... от безобразного состояния общества, одним словом, — исправьте общество, — и болезней не будет».
1) Аркадий Кирсанов. 2) Н. П. Кирсанов. 3) Е. В. Базаров. 4) П. П. Кирсанов

10. Кто из героев романа «Отцы и дети» ...«вступается за крестьян», но «говоря с ними... морщится и нюхает одеколон»?
1) Губернатор города***. 2) Сын откупщика Ситников. 3) Евгений Базаров. 4) Павел Петрович Кирсанов.

11. Чем Е. Базаров был особенно далек автору романа:
1) Непониманием роли народа в освободительном движении.
2) Нигилистическим отношением к культурному наследию России.
3) Преувеличением роли интеллигенции в освободительном движении.
4) Отрывом от какой-либо практической деятельности.

12. Определите, кому из героев романа «Отцы и дети» принадлежат приведенные «слова и словечки»:
1) «Тамошние ученые», «иные скажут дело, я соглашусь», латинские слова, «вы, чай, слыхали...».
2) «...Без чувства собственного достоинства», «нет никакого прочного основания общественному», «принсипы» и французские слова, «я эфтим хочу доказать».
А) Павел Петрович. Б) Евгений Базаров

13. Кто из героев романа «Отцы и дети» ...дает другому такую характеристику: «Ваш брат, дворянин, дальше благородного смирения или благородного кипения дойти не может, а это пустяки... Ты славный малый; но ты все-таки мякенький, либеральный барич...»?
1) П.П. Кирсанов – Базарову. 2) Кукшина – Ситникову. 3) Крестьяне – Базарову. 4) Базаров – Аркадию.

14. Создавая роман, И. С. Тургенев широко использует прием антитезы. Что обозначает этот термин:
1) Противостояние персонажей литературного произведения.
2) Учение, ставящее в центр мироздания человека, считающее человека «венцом природы».
3)Художественное противопоставление характеров, обстоятельств, понятий, явлений, композиционных элементов.

Философия как мы знаем это особая форма , познания мира, вырабатывающая систему знаний о наиболее общих характеристиках, предельно-обобщающих понятиях и фундаментальных принципах реальности (бытия) и познания, бытия человека, об отношении человека и мира.философии на протяжении её истории относились как изучение всеобщих законов развития мира и общества, так и изучение самого процесса познания и мышления, а также изучение нравственных категорий и ценностей. К числу основных философских вопросов, например, относятся вопросы «Познаваем ли мир?», «Существует ли Бог?», «Что такое истина?», «Что такое хорошо?», «Что есть Человек?», «Что первично — материя или сознание?» и другие.Хотя иногда философию определяют более узко, в качестве науки с определённым предметом изучения.Философия фактически существует в виде множества различных философских учений, которые противостоят друг другу, но при этом и дополняют друг друга.Каждый социализированный нормальный человек обладает жизненно-практическим миропониманием

Как правило, оно складывается стихийно, опираясь на опыт предыдущих поколений. Однако бывает, что человек сталкивается с проблемами, с которыми это его мировоззрение не справляется,С другой стороны, у философии существует важный объединяющий принцип — любое философское рассуждение, какими бы неожиданными ни был.посылки, тем не менее строится рационально: осмысленно, в соответствии с некими принципами мышления, например, логикой.

Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.

Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.

Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно

Джонатана Свіфта  

приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.

У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.

Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.

Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.

Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.

Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).

Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.

Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?