Отгадаи и определи тему загадок. Распредели отталки на две группы
Объясни свой выбор.
1. Дом по улице идёт,
На работу нас везёт.
Не на курьих тонких ножках,
А в резиновых сапожках.
4. Сначала дерево свалили,
Потом нутро ему долбили,
Потом лопатками снабдили
И по реке гулять пустили.
2. Он в походе очень нужен,
Он с кострами очень дружен,
Можно в нём уху сварить,
Чай и кофе вскипятить.
5. Он гудит и чертит мелом,
Он рисует белым-белым
На бумаге голубой,
Над твоею головой.
3. Два ремня висят на мне,
Есть карманы на спине.
А в поход пойдёшь со мной —
Я повисну за спиной.
6. В кармане моём –
Замечательный друг:
Он знает, где север,
И знает, где юг.
Выскажи мнение, используя опорные слова.
У "Різдвяній пісні у прозі" Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву.
У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Діккенс показав, які потворні "Бідність" і "Темнота". Вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. Ось така неприваблива бідність. Ніхто не хоче бути нещасним. Але Скрудж нічим не кращий за цих потвор. Він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. Справжнє щастя Скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. Подарував родині Боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. Він став посміхатися й робити добро. Від цього на душі в нього потеплішало, і Різдво стало його улюбленим святом. Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.
Объяснение:
привет удачи
Былины и сказки создавались народом на протяжении многих веков.
Мы с раннего детства составляем себе представление об истинном герое ,создаем образец для подражания.
Традиции устного народного творчества продолжены в произведениях древнерусской литературы. В «Повести о Петре и Февронии Муромских» Ермолай-Еразм рассказал о нравственном идеале русичей более поздней эпохи. По мнению древнерусских авторов, именно любовь является тем стержнем, на котором держится человечество. Любовь творить чудеса: исцелять, придавать силы, возвращать к жизни. Любовь заставляет Ярославну, героиню «Слова о полку Игореве», подняться на городскую стену и молить силы природы о любимого князя Игоря.
Другим нравственным идеалом является преданность своему Отечеству, служение его благу. Автор «Слова о полку Игореве» в своем обращении к князьям призывает их объединиться, чтобы защитить русскую землю от врагов. Таковы заветы наших предков, которые и поныне являются основополагающими. Любовь, доброта, ум, верность и преданность – всегда были и остаются нравственным идеалом русского народа.