Жив поживав на світі один могутній чоловік.Звали його Іван Сила.Він любив пригоди.Сталося таке іде він одного дня до свого кума та й бачить в однієї юної дівчини сумочку відібрали. -О ні!Говорить дівчинка. -Що сталося зелено око?Питає Іван. -У мене відібрали сумочку. -А що ж там було? -Там було найкраще що в мене є!Говорить Зелено ока! -Там був мій розум! -Тебе як звати? -Мене звуть Марійка Весна я з бідної сім'ї мій тато пиячка всі гроші він витрачає на цигарки, алкогольні напої.Ми з мамою сьомий день лише на сухарях живемо! -А мене звати Іван Сила я теж з бідної сім'ї мене покинули мої батьки я дуже довго копався щоб тільки вийти із-за воріт дитячого будинку потім виріс і став дуже могутнім чоловіком! -Хочеш ти будеш мені як за доньку? -Звісно ж хочу? Тоді пішли будемо шукати твою сумочку ішли вони 7 днів і 7 ночей пройшли соснові, кленові, дубові ліси і прийшли до густого-прегустого чагарнику.Бачать хатинка стоїть і біля віконці якась дівчина стоїть! -Добридень,Добридень бачу довго ви шукали мене, але все таки знайшли!По що прийшли що бачили в лісах могутніх! -Бачили лише дім твій дівчино красная. -Прийшли ми по сумочку не бачила? -Бачила ось вона в мене в хатинці лежить! -Навіщо вона вам? -Це моя сумочка ану віддай! -Добре,добре віддам, але скажіть с чого ви взяли що це була я? -Ми бачили сліди які вели лісами могутніми -Ланами широкополими -Ось ваша сумочка тримайте! -Дякую відповіла Весна І побігли вони далі шукати пригод!
Рассказ И.А.Бунина "Подснежник" вроде не отличается особым развитием сюжета. К мальчику-гимназисту приезжает из деревни отец, и мальчик все дни проводит вместе с ним. Незатейливый сюжет. Так чем же интересно нам это произведение? А интересно оно именно тем, как автор дает описание всего, что встречается в этом рассказе. Тетя Варя - милая, чувствительная. Номера - грязные и угарные. А какое прекрасное описание отца дает нам автор : "человек большой и крaснолицый, курчaвый и седеющий, сильный и моложaвый. Он ходит в длинных сaпогaх и в ромaновском полушубке, очень теплом и очень вонючем, густо пaхнущем овчиной и мятой." Так и представляешь себе этакого простого русского мужика.Завораживает описание и Саши " этa шинель, этот кaртуз, эти веточки идут к нему, к небесно-голубым, ясным глaзкaм, к его чистому, нежному личику, к новизне и свежести всего его существa, его млaденчески-простодушного дыхaния, его доверчивого, внимaтельного взглядa, еще тaк недaвно рaскрывшегося нa мир божий, и непорочного звукa голосa" Воображение рисует милого мальчика, ангелочка, полную противоположность отцу-мужику.Жизнь в чужом доме для мальчика - грусть и одиночество. Приезд отца - счастье и праздник. И, несмотря на то, что дни с отцом одинаковые и ничем не примечательные, Саша счастлив.А как интересно автор показал постояльцев двора. "Сколько их кругом, этих мужиков, извозчиков, толстых купцов, худых бaрышников! Сколько крaсных, рaспaренных едой, водкой и духотой лиц, потных лбов, лохмaтых голов, густых бород, чуек, aрмяков, полушубков, тулупов, громaдных сaпог и тaющих вaленок, рaзводящих под тaбуретaми целые лужи" Как видим, художественная идея этого рассказа - донести до читателя ту атмосферу, которая царила в то время в городах и деревнях России. И именно благодаря таким красивым. красноречивым описаниям мы четко смогли представить себе, как жили простые люди той поры
-О ні!Говорить дівчинка.
-Що сталося зелено око?Питає Іван.
-У мене відібрали сумочку.
-А що ж там було?
-Там було найкраще що в мене є!Говорить Зелено ока!
-Там був мій розум!
-Тебе як звати?
-Мене звуть Марійка Весна я з бідної сім'ї мій тато пиячка
всі гроші він витрачає на цигарки, алкогольні напої.Ми з мамою сьомий день лише на сухарях живемо!
-А мене звати Іван Сила я теж з бідної сім'ї мене покинули мої батьки я дуже довго копався щоб тільки вийти із-за воріт дитячого будинку потім виріс і став дуже могутнім чоловіком!
-Хочеш ти будеш мені як за доньку?
-Звісно ж хочу?
Тоді пішли будемо шукати твою сумочку ішли вони 7 днів і 7 ночей пройшли соснові, кленові, дубові ліси і прийшли до густого-прегустого чагарнику.Бачать хатинка стоїть і біля віконці якась дівчина стоїть!
-Добридень,Добридень бачу довго ви шукали мене, але все таки знайшли!По що прийшли що бачили в лісах могутніх!
-Бачили лише дім твій дівчино красная.
-Прийшли ми по сумочку не бачила?
-Бачила ось вона в мене в хатинці лежить!
-Навіщо вона вам?
-Це моя сумочка ану віддай!
-Добре,добре віддам, але скажіть с чого ви взяли що це була я?
-Ми бачили сліди які вели лісами могутніми
-Ланами широкополими
-Ось ваша сумочка тримайте!
-Дякую відповіла Весна
І побігли вони далі шукати пригод!