2. Хто розповів мешканцям блакитного будиночка иро комету й близький кінець світу?
3. Як поставилися до розповіді про кінець світу Чмих і Мумі – троль?
4. Яка в кожного з них була таємниця?
5. Яку велику мету поставили друзі, вирушаючи у Велику Подорож?
6. Розкажіть про персонажів, яких зустріли Чмих і Мумі-троль під час своєї подорожі.
7. Які випробування випали на долю героїв твору?
8. Назвіть риси характеру, які вони виявили в небезпечних обставинах.
9. Як комета вплинула на життя Землі? Опишіть зміни, що відбулися в Долині мумі-тролів під впливом цієї події.
10. Де друзі шукали притулок і захист? Чому саме гам?
11. Визначте проблеми твору, важливі для кожної людини особисто й для суспільства в цілому.
12. Які вічні цінності утверджуються у творі?
Кого з персонажів ви впізнали на малюнках Т. Янсон? Стисло охарактеризуйте їх. Які епізоди зображені на малюнках? Перекажіть ці епізоди близько до тексту.
Краса слова
Ця
повість-казка – один із перших творів Т. Янсон про мумі-тролів. Видання “Гонитва за кометою ” з’явилося 1946 р. З того часу авторка декілька разів переробляла твір, який у 19G8 р. вийшов друком під назвою “Комета прилітає”. У повісті читачі ознайомлюються з описом Долини, де мешкають різні казкові персонажі. На долю маленьких героїв випали нелегкі випробування. Ондатр, що потрапив до будинку мумі-тролів, розповів їм про кінець світу, який загрожує Землі та її мешканцям, якщо прилетить лиха й небезпечна комета. Мумі-троль ралом із Чмихом вирушають до Обсерваторії, щоб з’ясувати ступінь небезпеки. Мумі-троль, котрий любить свою домівку понад усе, усвідомлює високу мету Великої Подорожі: “Земля може загинути, і наше завдання цьому запобігти”. Хоча у творі Т. Янсон ідеться про казкові пригоди, але водночас тут порушуються питання, важливі для всього сучасного людства: Земля – наш спільний дім, і люди повинні згуртуватися перед загрозою глобальних катастроф, бо тільки любов, дружба й порозуміння можуть урятувати цей світ.
Узявшись за лапки, пліч-о-пліч, герої зуміли пережити жахіття, які принесла на землю червона комета, що так близько долетіла до Землі. Як у всіх казках, у цього твору теж щасливий кінець – море повернулося до своїх берегів, а герої повертаються з мандрів у свій блакитний будиночок, де на них чекає Мумі-мама з великим тортом і пропонує з’їсти торт прямо на ганку, “найнебезпечнішому місці на світі”. Отже, разом можна все пережити й вистояти у випробуваннях!..
Творче завдання
Створіть “Мумі-альбом” із зображеннями персонажів Т. Янсон і їх стислими описами. Наприклад: “Мумі-мама – мама Мумі-троля і дружина Мумі-тата. Усім подобаються її оладки й малинове варення, за до яких вона вміє вирішувати будь-які конфлікти” і т. д.
Роман в стихах «Евгений Онегин» был написан А. С. Пушкиным в 1820-1830-х годах. В эту работу писатель вложил буквально всю душу. В ней же он высказал все свои взгляды на отношения, бытующие в обществе того времени. Это одно из наиболее значительных произведений русской словесности, в котором на первом месте тема любви и дружбы. Начинается все с того, что уже в первой главе мы узнаем, что главному герою молодому повесе Евгению Онегину все надоело. Как он сам говорит, «друзья и дружба надоели».
Этот герой отъявленный скептик. Он не желает никого по-настоящему любить и слывет закоренелым эгоистом. На самом деле, Евгений в свои двадцать-шесть в свете столько повидал лицемерия, предательства, измен, хитросплетений, что ни во что уже не верил. Женщины для него давно утратили загадочность и желанность. Друзья давно перестали вызывать доверие и уважение. Одним словом, в таком молодом возрасте пушкинский герой уже был во многом разочарован и на голову опытнее своих сверстников.
Именно в этот период судьба ему послала таких верных, преданных и любящих людей, как Татьяна и Ленский. Но так как герой был настроен негативно к вопросам любви и дружбы, счастья он так и не обрел. По сути, и причина, по которой он стал общаться с этими новыми знакомыми, была неуважительной. Как могло произойти что-то хорошее, если Евгений сам не верил в чудеса? С Ленским он познакомился только от скуки, потому что в деревне, где ему осталось имение от дяди, не с кем было общаться. А у Лариных он очутился по настоянию Ленского и опять же от скуки.
Сам Пушкин называет Ленского и Онегина «от нечего делать друзьями». По старшинству и опытности Онегин насмешливо относится к возвышенным чувствам Ленского и его поэтичной натуре. Он считает, что любовь к Ольге Лариной - это плод романтического воображения Владимира. Онегин не видит в этих отношениях истинной любви, а только образ, созданный в голове у друга. Несмотря на то что они с Ленским довольно разные, им удается быть хорошими друзьями и интересными собеседниками.
Только с этим молодым романтиком главный герой может дискутировать на философские темы. На мой взгляд, если бы Евгений вовремя оценил значение Ленского в его жизни и умерил бы свой эгоизм, никакой дуэли не произошло бы. К сожалению, эти двое не смогли пройти испытание дружбой. В результате глупой шалости Онегина и легкомыслия Ольги, Ленский погиб от руки лучшего друга. Для Онегина этот жизненный эпизод не бесследно. Он естественно оставил глубокий след в душе и повлиял на его дальнейшую жизнь.
Самый главный пушкинский герой так и не нашел истинного счастья ни в любви, ни в дружбе. Поначалу он сам отказал Татьяне в продолжении встреч, мотивируя это своей неготовностью к любви. Через пару лет, когда он вновь повстречал ее успешную, замужнюю на одном из званых вечеров Петербурга, то понял, каким был глупцом, упустив любовь всей своей жизни. Что же заставило его по-новому взглянуть на Татьяну? Она ничуть не изменилась, осталась такой же простой, искренней и прямодушной.
Изменился он. Возможно, события, произошедшие в деревне, заставили его пересмотреть свое отношение к жизни. Возможно, он просто устал от одиночества, отшельничества и цинизма. В любом случае, ему удалось «обновить душу», прозреть и полюбить, но слишком поздно. Татьяна была уже замужем за достойным человеком и не хотела разрушать жизнь любящего ее человека ради себя самой. Слова «Ноя другому отдана; Ябудувек ему верна» стали последними, которые он услышал от нее. Вот так и разошлись пути влюбленных.
РОЗДІЛ V СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА
ТУВЕ ЯНСОН
КОМЕТА ПРИЛІТАЄ
Робота з текстом
1. Опишіть Долину та будиночок мумі-тролів.
2. Хто розповів мешканцям блакитного будиночка иро комету й близький кінець світу?
3. Як поставилися до розповіді про кінець світу Чмих і Мумі – троль?
4. Яка в кожного з них була таємниця?
5. Яку велику мету поставили друзі, вирушаючи у Велику Подорож?
6. Розкажіть про персонажів, яких зустріли Чмих і Мумі-троль під час своєї подорожі.
7. Які випробування випали на долю героїв твору?
8. Назвіть риси характеру, які вони виявили в небезпечних обставинах.
9. Як комета вплинула на життя Землі? Опишіть зміни, що відбулися в Долині мумі-тролів під впливом цієї події.
10. Де друзі шукали притулок і захист? Чому саме гам?
11. Визначте проблеми твору, важливі для кожної людини особисто й для суспільства в цілому.
12. Які вічні цінності утверджуються у творі?
Кого з персонажів ви впізнали на малюнках Т. Янсон? Стисло охарактеризуйте їх. Які епізоди зображені на малюнках? Перекажіть ці епізоди близько до тексту.
Краса слова
Ця
повість-казка – один із перших творів Т. Янсон про мумі-тролів. Видання “Гонитва за кометою ” з’явилося 1946 р. З того часу авторка декілька разів переробляла твір, який у 19G8 р. вийшов друком під назвою “Комета прилітає”. У повісті читачі ознайомлюються з описом Долини, де мешкають різні казкові персонажі. На долю маленьких героїв випали нелегкі випробування. Ондатр, що потрапив до будинку мумі-тролів, розповів їм про кінець світу, який загрожує Землі та її мешканцям, якщо прилетить лиха й небезпечна комета. Мумі-троль ралом із Чмихом вирушають до Обсерваторії, щоб з’ясувати ступінь небезпеки. Мумі-троль, котрий любить свою домівку понад усе, усвідомлює високу мету Великої Подорожі: “Земля може загинути, і наше завдання цьому запобігти”. Хоча у творі Т. Янсон ідеться про казкові пригоди, але водночас тут порушуються питання, важливі для всього сучасного людства: Земля – наш спільний дім, і люди повинні згуртуватися перед загрозою глобальних катастроф, бо тільки любов, дружба й порозуміння можуть урятувати цей світ.
Узявшись за лапки, пліч-о-пліч, герої зуміли пережити жахіття, які принесла на землю червона комета, що так близько долетіла до Землі. Як у всіх казках, у цього твору теж щасливий кінець – море повернулося до своїх берегів, а герої повертаються з мандрів у свій блакитний будиночок, де на них чекає Мумі-мама з великим тортом і пропонує з’їсти торт прямо на ганку, “найнебезпечнішому місці на світі”. Отже, разом можна все пережити й вистояти у випробуваннях!..
Творче завдання
Створіть “Мумі-альбом” із зображеннями персонажів Т. Янсон і їх стислими описами. Наприклад: “Мумі-мама – мама Мумі-троля і дружина Мумі-тата. Усім подобаються її оладки й малинове варення, за до яких вона вміє вирішувати будь-які конфлікти” і т. д.
Роман в стихах «Евгений Онегин» был написан А. С. Пушкиным в 1820-1830-х годах. В эту работу писатель вложил буквально всю душу. В ней же он высказал все свои взгляды на отношения, бытующие в обществе того времени. Это одно из наиболее значительных произведений русской словесности, в котором на первом месте тема любви и дружбы. Начинается все с того, что уже в первой главе мы узнаем, что главному герою молодому повесе Евгению Онегину все надоело. Как он сам говорит, «друзья и дружба надоели».
Этот герой отъявленный скептик. Он не желает никого по-настоящему любить и слывет закоренелым эгоистом. На самом деле, Евгений в свои двадцать-шесть в свете столько повидал лицемерия, предательства, измен, хитросплетений, что ни во что уже не верил. Женщины для него давно утратили загадочность и желанность. Друзья давно перестали вызывать доверие и уважение. Одним словом, в таком молодом возрасте пушкинский герой уже был во многом разочарован и на голову опытнее своих сверстников.
Именно в этот период судьба ему послала таких верных, преданных и любящих людей, как Татьяна и Ленский. Но так как герой был настроен негативно к вопросам любви и дружбы, счастья он так и не обрел. По сути, и причина, по которой он стал общаться с этими новыми знакомыми, была неуважительной. Как могло произойти что-то хорошее, если Евгений сам не верил в чудеса? С Ленским он познакомился только от скуки, потому что в деревне, где ему осталось имение от дяди, не с кем было общаться. А у Лариных он очутился по настоянию Ленского и опять же от скуки.
Сам Пушкин называет Ленского и Онегина «от нечего делать друзьями». По старшинству и опытности Онегин насмешливо относится к возвышенным чувствам Ленского и его поэтичной натуре. Он считает, что любовь к Ольге Лариной - это плод романтического воображения Владимира. Онегин не видит в этих отношениях истинной любви, а только образ, созданный в голове у друга. Несмотря на то что они с Ленским довольно разные, им удается быть хорошими друзьями и интересными собеседниками.
Только с этим молодым романтиком главный герой может дискутировать на философские темы. На мой взгляд, если бы Евгений вовремя оценил значение Ленского в его жизни и умерил бы свой эгоизм, никакой дуэли не произошло бы. К сожалению, эти двое не смогли пройти испытание дружбой. В результате глупой шалости Онегина и легкомыслия Ольги, Ленский погиб от руки лучшего друга. Для Онегина этот жизненный эпизод не бесследно. Он естественно оставил глубокий след в душе и повлиял на его дальнейшую жизнь.
Самый главный пушкинский герой так и не нашел истинного счастья ни в любви, ни в дружбе. Поначалу он сам отказал Татьяне в продолжении встреч, мотивируя это своей неготовностью к любви. Через пару лет, когда он вновь повстречал ее успешную, замужнюю на одном из званых вечеров Петербурга, то понял, каким был глупцом, упустив любовь всей своей жизни. Что же заставило его по-новому взглянуть на Татьяну? Она ничуть не изменилась, осталась такой же простой, искренней и прямодушной.
Изменился он. Возможно, события, произошедшие в деревне, заставили его пересмотреть свое отношение к жизни. Возможно, он просто устал от одиночества, отшельничества и цинизма. В любом случае, ему удалось «обновить душу», прозреть и полюбить, но слишком поздно. Татьяна была уже замужем за достойным человеком и не хотела разрушать жизнь любящего ее человека ради себя самой. Слова «Ноя другому отдана; Ябудувек ему верна» стали последними, которые он услышал от нее. Вот так и разошлись пути влюбленных.