ответ с цитатой из самого произведения .Почему и как возрастает развязность Хлестакова в сцене приёма чиновников и других городских жителей ? Как ведёт себя Хлестаков в сценах взятки? Каким образом
Гоголь показывает нам процесс превращения человека во взяточника
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Привет, Россия — родина моя!
Как под твоей мне радостно листвою!
И пенья нет, но ясно слышу я
Незримых певчих пенье хоровое.. .
Как будто ветер гнал меня по ней,
По всей земле — по селам и столицам!
Я сильный был, но ветер был сильней,
И я нигде не мог остановиться.
В этих стихах наглядно видно слияние для поэта в одно целое родной деревни и — мира, поля и — неба, старины и — сегодняшнего дня. И все это пронизано ничем не одолимой любовью к родине, которая дает силу и радость, счастье и покой, чувство умиротворения, единства с землей и миром:
Привет, Россия — родина моя!
Сильнее бурь, сильнее всякой воли
Любовь к твоим овинам у жнивья,
Любовь к тебе, изба в лазурном поле.
За все хоромы я не отдаю
Свой низкий дом с крапивой под оконцем.
Как миротворно в горницу мою
По вечерам закатывалось солнце!
Как весь простор, небесный и земной,
Дышал в оконце счастьем и покоем,
И достославной веял стариной,
И ликовал под ливнями и зноем!. .
Характерны образы, соединяющие землю и небо: "изба в лазурном поле; "Как миротворно в горницу мою / По вечерам закатывалось солнце"', "Как весь простор, небесный и земной, / Дышал в оконце счастьем и покоем... " В этих стихах нераздельны обычная крестьянская изба, "низкий дом" и "лазурное поле" под бескрайним небом, "достославная старина" и нынешний день с его бурями и болью, "ливнями и зноем" — таковы пространственно-временные координаты осмысления и восприятия поэтом России.