Главный смысл рассказа А.П.Чехова "Ионыч"? Если человек только осуждает бездуховность окружения, но не делает ничего для своего развития, то он очень быстро деградирует. Дмитрия Ионовича Старцева через несколько лет стали интересовать только деньги, а больные - раздражать. Ему скучно и одиноко.. Почему Котик не пришла на свидание с Ионычем? Она и не собиралась идти, просто дурачилась. Девушка не любила Дмитрия, его влюбленность ей льстила, но она не позволяла себе увлечься им. Екатерина понимала, что выйдя за него, останется в этом скучном городе. Котика привлекала другая жизнь: Москва, учеба в консерватории В какой момент началась деградация Ионыча?. Мне кажется, что зачатки к деградации, к покою и удобству, были заложены в его натуре. И эта тенденция получила развитие во время ожидания Екатерины Туркиной (Котика) на кладбище. Там он вообразил себя мертвым и это не ужаснуло его.А на следующий день,собираясь делать предложение, он уже строит планы: бросить земскую больницу, переехать в город, прикидывает приданое Котика
Ще за життя драматурга п'єси Г. Ібсена визнавалися новаторськими, а їх автора цілком справедливо називали творцем аналітичної драми XIX століття, що відроджувала традиції античної драматургії. Композиція п'єс Ібсена пов'язувалася з будовою трагедії Софокла "Цар Едіп", уся дія якої підкорена розкриттю таємниці — з'ясуванню подій, що відбувалися колись. Поступове наближення до таємниці створює сюжетну напругу, а остаточне розкриття — розв'язку, яка визначає подальшу долю героїв. Така будова дає можливість створити дуже напружений сюжет. Глядач (або читач), якому подається певна життєва ситуація, повинен думати не тільки над тим, що буде далі, але й над тим, що було в минулому, що спричинило цю ситуацію. Така композиція одержала назву аналітичної. Г. Ібсен використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя і його справжньою сутністю. Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішнє благополуччя приховує чимало трагедій. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так побудована п'єса "Ляльковий дім", в якій розкривається сутність зовнішньо спокійного сімейного життя адвоката Хельмера, насправді ж побудованого на обмані й егоїзмі. Аналітична композиція визначається і тим, яку роль у долі героїв відіграють події, іцо відбулися задовго до початку дії. У п'єсі "Ляльковий дім" ці сюжетні таємниці стають рушійними силами у розгортанні дії, в розвитку характерів героїв.
Почему Котик не пришла на свидание с Ионычем? Она и не собиралась идти, просто дурачилась. Девушка не любила Дмитрия, его влюбленность ей льстила, но она не позволяла себе увлечься им. Екатерина понимала, что выйдя за него, останется в этом скучном городе. Котика привлекала другая жизнь: Москва, учеба в консерватории
В какой момент началась деградация Ионыча?. Мне кажется, что зачатки к деградации, к покою и удобству, были заложены в его натуре. И эта тенденция получила развитие во время ожидания Екатерины Туркиной (Котика) на кладбище. Там он вообразил себя мертвым и это не ужаснуло его.А на следующий день,собираясь делать предложение, он уже строит планы: бросить земскую больницу, переехать в город, прикидывает приданое Котика
Композиція п'єс Ібсена пов'язувалася з будовою трагедії Софокла "Цар Едіп", уся дія якої підкорена розкриттю таємниці — з'ясуванню подій, що відбувалися колись. Поступове наближення до таємниці створює сюжетну напругу, а остаточне розкриття — розв'язку, яка визначає подальшу долю героїв. Така будова дає можливість створити дуже напружений сюжет. Глядач (або читач), якому подається певна життєва ситуація, повинен думати не тільки над тим, що буде далі, але й над тим, що було в минулому, що спричинило цю ситуацію. Така композиція одержала назву аналітичної.
Г. Ібсен використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя і його справжньою сутністю.
Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішнє благополуччя приховує чимало трагедій. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю.
Так побудована п'єса "Ляльковий дім", в якій розкривається сутність зовнішньо спокійного сімейного життя адвоката Хельмера, насправді ж побудованого на обмані й егоїзмі. Аналітична композиція визначається і тим, яку роль у долі героїв відіграють події, іцо відбулися задовго до початку дії. У п'єсі "Ляльковий дім" ці сюжетні таємниці стають рушійними силами у розгортанні дії, в розвитку характерів героїв.