27 января исполнилось 190 лет со дня рождения Михаила Евграфовича Салтыкова - Щедрина, великого русского прозаика и сатирика.
Для читающей России Салтыков - Щедрин был совестью нации. Он приобрел огромный авторитет благодаря злободневности своих произведений, резкому непринятию крепостничества, открытой поддержке народных интересов.
Вечер-портрет «Писатель горечи и гнева» был проведен для учащихся 10 классов. Сотрудники Центральной районной библиотеки осветили отдельные стороны литературной и общественной биографии писателя через призму его личности. Школьники познакомились с неизвестными сведениями о раннем детстве М.Е. Салтыкова - Щедрина, о двадцати годах его службы в правительственных учреждениях старой России. В ходе мероприятия ребята прослушали воспоминания сына Михаила Евграфовича и узнали о завещании М.Е. Салтыкова-Щедрина детям. Также для учащихся был проведен обзор книжно-иллюстративной выставки «Слово мое звучало недаром».
У Яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш Павлуша. Ява то вигадує про метро під Васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. Незважаючи на всі бешкети Яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. Наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».
Ява завжди має благородні наміри, але через брак знань і досвіду, нажаль, разом із своїм товаришем Павлушею іноді потрапляє у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи свої вчинки, прагнуть усвідомити зроблені помилки і намагаються їх не повторювати в майбутньому, але відразу ж вигадують нову «авантюру». Тому нам цікаво довідатися і про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, і про зйомки в кіно, і про до під час рятування Васюківки від стихійного лиха, і про викриття місцевих «шпигунів».
Мені добре зрозумілі бажання і наміри Яви, адже він мій ровесник. Думаю, головне, що доводить нам Ява – це те, що дружба – велика сила, що поруч важливо мати відданого і вірного товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, який не зрадить і завжди до в скрутній ситуації. Я впевнена, що «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – одна з найкращих книжок, тому я усім раджу її прочитати.
27 января исполнилось 190 лет со дня рождения Михаила Евграфовича Салтыкова - Щедрина, великого русского прозаика и сатирика.
Для читающей России Салтыков - Щедрин был совестью нации. Он приобрел огромный авторитет благодаря злободневности своих произведений, резкому непринятию крепостничества, открытой поддержке народных интересов.
Вечер-портрет «Писатель горечи и гнева» был проведен для учащихся 10 классов. Сотрудники Центральной районной библиотеки осветили отдельные стороны литературной и общественной биографии писателя через призму его личности. Школьники познакомились с неизвестными сведениями о раннем детстве М.Е. Салтыкова - Щедрина, о двадцати годах его службы в правительственных учреждениях старой России. В ходе мероприятия ребята прослушали воспоминания сына Михаила Евграфовича и узнали о завещании М.Е. Салтыкова-Щедрина детям. Также для учащихся был проведен обзор книжно-иллюстративной выставки «Слово мое звучало недаром».
У Яви було скуйовджене руде волосся і рясно вкрите веснянками обличчя. Хлопець цей надзвичайно відчайдушний і енергійний, зазвичай він і стає ініціатором різноманітних вигадок і бешкетів, у яких завжди приймає участь і його ліпший товариш Павлуша. Ява то вигадує про метро під Васюківкою, то влаштовує бій биків, то організовує шкільний театр. Незважаючи на всі бешкети Яви, цей хлопець здатний і на серйозні вчинки. Наприклад, коли йому знадобилося перездавати екзамен, він знайшов в собі сили все літо готуватися до перездачі, ховаючись на вигаданому ним самим острові і вважаючи себе «Робінзоном Кукурузо».
Ява завжди має благородні наміри, але через брак знань і досвіду, нажаль, разом із своїм товаришем Павлушею іноді потрапляє у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи свої вчинки, прагнуть усвідомити зроблені помилки і намагаються їх не повторювати в майбутньому, але відразу ж вигадують нову «авантюру». Тому нам цікаво довідатися і про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, і про зйомки в кіно, і про до під час рятування Васюківки від стихійного лиха, і про викриття місцевих «шпигунів».
Мені добре зрозумілі бажання і наміри Яви, адже він мій ровесник. Думаю, головне, що доводить нам Ява – це те, що дружба – велика сила, що поруч важливо мати відданого і вірного товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, який не зрадить і завжди до в скрутній ситуації. Я впевнена, що «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка – одна з найкращих книжок, тому я усім раджу її прочитати.