ответить на во Соответствуют ли реальным историческим личностям образы Кутузова и Наполеона в романе?
2. Покажите разницу в авторской оценке внешнего облика Кутузова и Наполеона?
3. Кому противопоставлены и на кого похожи в романе эти герои?
4. Почему Толстой отрицательно относится к Наполеону и с любовью к Кутузову?
5. Претендует ли Кутузов на роль героя в истории? А Наполеон?

Объяснение:

Кілька століть дозволялося Мазепу лише проклинати, паплюжити, залучаючи до цієї ганебної справи і земляків, які прагнули догодити царату, відхрещувалися від свого роду, української мови і культури. Нині ім'я гетьмана повернено народові. Звичайно, ідеалізувати постать І. Мазепи недоречно, але те, що ця людина хотіла вирвати Україну з лабет царя уваги.

Кілька століть дозволялося Мазепу лише проклинати, паплюжити, залучаючи до цієї ганебної справи і земляків, які прагнули догодити царату, відхрещувалися від свого роду, української мови і культури. Нині ім'я гетьмана повернено народові. Звичайно, ідеалізувати постать І. Мазепи недоречно, але те, що ця людина хотіла вирвати Україну з лабет царату, варте

Україна — держава, що має багату історичну та культурну спадщину. Події, що відбувалися на її території, вплинули на хід історії всієї Європи. Тож не дивно, що провідні історичні постаті українського народу приковували увагу й зарубіжних літературних діячів. Наприклад, Джордж Байрон у своєму творі «Мазепа» розповідає про старого українського гетьмана та шведського короля Карла XII. На жаль, англієць Байрон припустився помилки, вважаючи Мазепу поляком. Ця прикра помилка зумовлена запозиченням сюжету з твору Вальтера «Історії Карла XII», де Мазепа був поляком. Та, попри цю неточність, твір «Мазепа» став одним з найвідоміших і найцікавіших творів Джорджа Байрона.

Гетьмана Мазепу можна вважати «байронічним» героєм, якому властива трагічна нескореність, навіть похмурість, але найголовніше — бунтарський дух. Відчувається, що письменника приваблює сильний характер Мазепи, якого він називає титаном.

Досліджуючи роль України в житті й творчості письменників епохи романтизму, обов’язково слід згадати Миколу Васильовича Гоголя, який у ранній період своєї творчості був романтиком. Саме Гоголь відкрив Україну Російській імперії, до складу якої входила Україна в XIX столітті. Після появи його «Вечорів на хуторі біля Диканьки» українське в Росії увійшло в моду. Навіть російська мова поповнилася багатьма словами співучої, милозвучної української мови.

Між рядків історичної повісті Гоголя «Тарас Бульба» можна прочитати звернення до українців. Микола Васильович певен, що наш народ гідний жити у своїй власній незалежній державі, а не бути окраїною інших країн.

Велика й багатогранна літературна спадщина нашого народу є надбанням української національної культури. Багато українських творів було перекладено зарубіжними письменниками на інші мови світу.

Отже, Україна відіграла помітну позитивну роль в житті й творчості митців-романтиків.

Объяснение: