«Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під'їзду стояв Кактус»
Не дуже злякався темряви прірви. Стало соромно за втечу від Кактуса. З легкістю дає обіцянки.
«І ще було дивно, що я зовсім не злякався»
«Звісно, тоді я й уявити не міг. які неймовірні наслідки матиме ця моя необачна згода!».
Набирається відважності.
«Але я щосили стиснув пальці в кулаки й рушив далі».
«Противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлупцював Кактус, кудись зник».
Починає розуміти, що не можна порушувати клятви.
«Здається, я втрапив у якусь хитро розставлену пастку, і клятва, яку я дав членам Таємного Товариства Боягузів — ТТБ, зв'язала мене по руках і ногах»
Проявляє догадливість та кмітливість.
«Під час нашої панічної втечі я знайшов потайні двері й урятував себе та своїх нових друзів від переслідування снньомордих потвор».
Клим узяв відповідальність врятувати світ, тому використав усі засоби подолання страху.
«Вірус страху найперше вражає хоробрих. У них зовсім немає імунітету. А нам, тим, хто звик боятися, усе життя треба боротися зі своїм переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху...»
Климу дуже повезло, бо синє створіння відволіклося на муху.
«Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше Таємне Товариство… Ти покажеш секретну лабораторію»
Не сподіваючись на до почав діяти рішуче.
Напруживши всі м'язи, … нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі.
Спішить попередити друзів про наміри прибульців
«Мало не потрапивши під колеса автобуса, обминув свою школу й побіг до знайомого перехрестя. Туди, де кілька днів тому я так необачно наступив на металевий люк»
Сумлінно виконує завдання, покладені на нього.
«Клим прожогом гайнув до свого будинку, з дна квіткового горщика дістати ключ, відчинити ним жовтий автомобіль, мій «Запорожець» мав приховані резерви, … за кілька секунд посеред мого двору лежав перевернутий екскаватор»
Відчуває радість перемоги, переборює страх
«З полегшенням відкинувся на спинку сидіння й на шаленій швидкості понісся в безвість — назустріч небезпеці».
Усвідомлює, що треба узяти відповідальність за порятунок світу
«Я роззирнувся довкола — порадитися було ні з ким… Уся відповідальність за … порятунок світу, лягала на мене»
Клим починає відчувати смак пригод
«Ще секунду тому я був в українському селі, а тепер мій автомобільчик стояв на вершечку височенної усипальниці фараонів».
Усвідомлення того, що потрібно діяти швидко й упевнено.
«Я знав, що коли затримаюся хоч на секунду, до мене допадуться блакитні жаби».
«Климе. а хіба ти не помітив: ти ж майже вилікувався від страху!».
Кмітливість Клима усім до
«Мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб детально описати бенкет, який зафільмували Жук і Заєць, і розповісти про з'їдену муху, що подіяла на прибульця як снодійне … — урятовані!».
Він відчуває, що стає впевненим у багатьох ситуаціях
«Цього не може бути! — упевнено заперечив я й сам здивувався тому, що ми помінялися ролями — раніше хлопцям увесь час доводилося мене підбадьорювати».
«Я зазирнув у невеличке віконце — будка була порожня».
«Тут є чіткі інструкції, але виконати їх може лише Клим».
РОБИНЗОН КРУЗО Робинзон Крузо — легкомысленный, сумасбродный юноша из почтенной буржуазной семьи, который, не послушавшись советов родителей, отговаривавших его от мысли стать мореплавателем, отправляется в плавание. Ему много довелось испытать, но постепенно трудности формируют его характер, учат мудрости. Робинзон после кораблекрушения попадает на необитаемый остров и проводит там 28 лет, 2 месяца и 19 дней. Герой Дефо оказывается изолированным от прочих людей, очутившись на необитаемом острове, он имеет при себе только нож, трубку и жестянку с табаком. Вскоре он с затонувшего корабля вещи, которые ему выжить. Таким образом Дефо изолирует героя не от цивилизации, а от общественных отношений. Робинзон Крузо трудится, размышляет и постепенно делает свою жизнь не только сносной, но и прекрасной. Автор подробно останавливается на всех достижениях Робинзона Крузо: как он поставил себе палатку из парусины и как обнес частоколом свое жилище; как он охотился на диких коз и как впоследствии решил их приручить, построил для них загон, научился их доить и делать из молока масло и сыр; как он обнаружил несколько зерен ячменя и риса и какого труда стоило вскопать поле деревянной лопатой, как ему пришлось защищать свой урожай от коз и птиц, как погиб один посев из-за наступления засухи и как он начал наблюдать за сменой сухих и дождливых сезонов, чтобы сеять в нужное время; как учился делать глиняную посуду и обжигать ее; как мастерил себе одежду из козьих шкур, как сушил и запасал дикий виноград, как поймал попугая, приручил его и научил говорить, как пытался строить лодку, чтобы плавать по морю, и что из этого вышло. Труд Робинзона Крузо суров и каждодневен. Он, с детства обладавший многими хозяйственными навыками, еще большему учится на острове. Дефо был одним из первых из просветителей, кто стал писать о роли труда в истории человечества. Робинзон Крузо во всем руководствуется здравым смыслом, умеет примириться со своим положением, не впадать в отчаяние, действовать, рассчитывая только на себя. Увидев, что он выжить в одиночку на необитаемом острове, Робинзон Крузо успокаивается, начинает размышлять о своей прежней жизни, читать Библию с корабля, составляет на манер бухгалтерской приходно-расходной книги книгу добра и зла, где расписывает плюсы и минусы своего проживания на острове.
Объяснение:
Боязливий, виходив із дому полохливо озираючись.
«Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під'їзду стояв Кактус»
Не дуже злякався темряви прірви. Стало соромно за втечу від Кактуса. З легкістю дає обіцянки.
«І ще було дивно, що я зовсім не злякався»
«Звісно, тоді я й уявити не міг. які неймовірні наслідки матиме ця моя необачна згода!».
Набирається відважності.
«Але я щосили стиснув пальці в кулаки й рушив далі».
«Противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлупцював Кактус, кудись зник».
Починає розуміти, що не можна порушувати клятви.
«Здається, я втрапив у якусь хитро розставлену пастку, і клятва, яку я дав членам Таємного Товариства Боягузів — ТТБ, зв'язала мене по руках і ногах»
Проявляє догадливість та кмітливість.
«Під час нашої панічної втечі я знайшов потайні двері й урятував себе та своїх нових друзів від переслідування снньомордих потвор».
Клим узяв відповідальність врятувати світ, тому використав усі засоби подолання страху.
«Вірус страху найперше вражає хоробрих. У них зовсім немає імунітету. А нам, тим, хто звик боятися, усе життя треба боротися зі своїм переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху...»
Климу дуже повезло, бо синє створіння відволіклося на муху.
«Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше Таємне Товариство… Ти покажеш секретну лабораторію»
Не сподіваючись на до почав діяти рішуче.
Напруживши всі м'язи, … нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі.
Спішить попередити друзів про наміри прибульців
«Мало не потрапивши під колеса автобуса, обминув свою школу й побіг до знайомого перехрестя. Туди, де кілька днів тому я так необачно наступив на металевий люк»
Сумлінно виконує завдання, покладені на нього.
«Клим прожогом гайнув до свого будинку, з дна квіткового горщика дістати ключ, відчинити ним жовтий автомобіль, мій «Запорожець» мав приховані резерви, … за кілька секунд посеред мого двору лежав перевернутий екскаватор»
Відчуває радість перемоги, переборює страх
«З полегшенням відкинувся на спинку сидіння й на шаленій швидкості понісся в безвість — назустріч небезпеці».
Усвідомлює, що треба узяти відповідальність за порятунок світу
«Я роззирнувся довкола — порадитися було ні з ким… Уся відповідальність за … порятунок світу, лягала на мене»
Клим починає відчувати смак пригод
«Ще секунду тому я був в українському селі, а тепер мій автомобільчик стояв на вершечку височенної усипальниці фараонів».
Усвідомлення того, що потрібно діяти швидко й упевнено.
«Я знав, що коли затримаюся хоч на секунду, до мене допадуться блакитні жаби».
«Климе. а хіба ти не помітив: ти ж майже вилікувався від страху!».
Кмітливість Клима усім до
«Мені знадобилося лише кілька хвилин, щоб детально описати бенкет, який зафільмували Жук і Заєць, і розповісти про з'їдену муху, що подіяла на прибульця як снодійне … — урятовані!».
Він відчуває, що стає впевненим у багатьох ситуаціях
«Цього не може бути! — упевнено заперечив я й сам здивувався тому, що ми помінялися ролями — раніше хлопцям увесь час доводилося мене підбадьорювати».
«Я зазирнув у невеличке віконце — будка була порожня».
«Тут є чіткі інструкції, але виконати їх може лише Клим».
Объяснение:
РОБИНЗОН КРУЗО Робинзон Крузо — легкомысленный, сумасбродный юноша из почтенной буржуазной семьи, который, не послушавшись советов родителей, отговаривавших его от мысли стать мореплавателем, отправляется в плавание. Ему много довелось испытать, но постепенно трудности формируют его характер, учат мудрости. Робинзон после кораблекрушения попадает на необитаемый остров и проводит там 28 лет, 2 месяца и 19 дней. Герой Дефо оказывается изолированным от прочих людей, очутившись на необитаемом острове, он имеет при себе только нож, трубку и жестянку с табаком. Вскоре он с затонувшего корабля вещи, которые ему выжить. Таким образом Дефо изолирует героя не от цивилизации, а от общественных отношений. Робинзон Крузо трудится, размышляет и постепенно делает свою жизнь не только сносной, но и прекрасной. Автор подробно останавливается на всех достижениях Робинзона Крузо: как он поставил себе палатку из парусины и как обнес частоколом свое жилище; как он охотился на диких коз и как впоследствии решил их приручить, построил для них загон, научился их доить и делать из молока масло и сыр; как он обнаружил несколько зерен ячменя и риса и какого труда стоило вскопать поле деревянной лопатой, как ему пришлось защищать свой урожай от коз и птиц, как погиб один посев из-за наступления засухи и как он начал наблюдать за сменой сухих и дождливых сезонов, чтобы сеять в нужное время; как учился делать глиняную посуду и обжигать ее; как мастерил себе одежду из козьих шкур, как сушил и запасал дикий виноград, как поймал попугая, приручил его и научил говорить, как пытался строить лодку, чтобы плавать по морю, и что из этого вышло. Труд Робинзона Крузо суров и каждодневен. Он, с детства обладавший многими хозяйственными навыками, еще большему учится на острове. Дефо был одним из первых из просветителей, кто стал писать о роли труда в истории человечества. Робинзон Крузо во всем руководствуется здравым смыслом, умеет примириться со своим положением, не впадать в отчаяние, действовать, рассчитывая только на себя. Увидев, что он выжить в одиночку на необитаемом острове, Робинзон Крузо успокаивается, начинает размышлять о своей прежней жизни, читать Библию с корабля, составляет на манер бухгалтерской приходно-расходной книги книгу добра и зла, где расписывает плюсы и минусы своего проживания на острове.