ответить на вопросы к произведению "недоросль" 1. Как вы думаете, есть ли в комедии резонёр (герой, выражающий мысли автора)? Если да, то кто выступает в этой роли?
2. Какие сцены и лица не имеют прямого отношения к развитию сюжета, но связаны с проблематикой комедии? Какова их роль?
3. Какую роль в пьесе играют пословицы и поговорки, которыми богата речь героев? Кого и как они характеризуют?
4. Какого героя можно особо выделить по богатству использования пословиц и поговорок? Чем вы это объясняете?
5. Какие приметы классицизма вы видите в комедии "Недоросль"? Насколько точно соблюдены в этой комедии требования, которые предъявляет комедии классицизм?
6. Какие герои выражают позицию автора? Какова при этом роль положительных и отрицательных героев?
7. Чем объяснить сценический успех этой пьесы в настоящее время?
Зазначений період привернув пильну увагу дослідників, і на сьогодні в розпорядженні читача є значна кількість літератури. Однак вона написана в період тоталітарного режиму в СРСР, де свідомо замовчувалися одні факти і вирячувалися інші. Тому поста- ла потреба об’єктивно і всебічно оцінити суспільно-політичне, соціально-економічне, культурно-освітнє життя краю. Воно і стало предметом дослідження у монографії доцента В. Міщанина.
Автору треба віддати належне у ґрунтовному аналізі в першому розділі історіографії теми, починаючи з оцінки публікації Ф. П. Шев- ченка 1950 р. Особливо слід відзначити введення в науковий обіг значної кількості нових джерел і не тільки з Державного архіву Закар- патської області (ДАЗО), а й загальнодержавних архівів (ЦДАГО України). На їх основі написаний другий розділ монографії: "Визво- лення і возз’єднання Закарпаття". Тут автор наголошує, що в цей час віковічні прагнення населення краю збіглися з імперськими устремліннями Радянського Союзу, чим його керівництво скориста- лось в повною мірою.
260
Literature and Culture of Polissya No 90. Series "History Research" No 9
Але, як справедливо зазначає автор монографії, "саме тоді в регіоні політично-примусовими методами місцевими комуністами і центральними компартійно-державними органами СРСР і УРСР розгорнулося цілеспрямоване насадження радянської моделі полі- тичних і соціально-економічних відносин, господарювання і адміні- стративно-директивного управління. Розпочалася руйнація вікових традицій, культури і моральних і духовних цінностей краян, їхня пролетаризація і маргіналізація".
Правильно наголошується на тому, що вже перші роки суспільно- політичного життя при радянській владі закарпатцям запам’яталися арештами працівниками військової контррозвідки "СМЕРШ" керівни- ків та діячів Карпатської України, репресіями у вигляді депортацій представників німецької та угорської нацменшин краю, що стало одним із перших проявів радянізації.
Вказує В. Міщанин і на недовірливе ставлення більшовиків до місцевих комуністів, коли більша частина членів КПЧ не була перереєстрована членами ВКП(б).
У новоствореній області центральна влада організувала сус- пільно-політичне життя, яке цілком базувалося на засадах політики Комуністичної партії, яка, в свою чергу, через партійні організації взяла під жорсткий контроль всі сфери життя. У своїй монографії, на основі численних матеріалів архівних джерел, доц. В. Міщанин вказує на особливості кадрових призначень в Закарпатській області, проведення комуністами виборів до Верховної Ради СРСР, УРСР та до місцевих рад, інші адміністративні та організаційні заходи.
Радянські історики вміли маніпулювати матеріалами статистики, зокрема, про ріст промислового розвитку краю. Промисловість За- карпаття за першу повоєнну п’ятирічку дійсно відновилася, і, навіть більше, з’являються нові галузі промисловості – меблева і лісохімічна. Не можна замовчувати той факт, що за короткий час область була вкрита сіткою промислових підприємств. Разом з тим справедливо підкреслюється, що командно-адміністративна форма управління підірвала їх виробничу потужність. Але в роботі доц. В. Міщанин своїм завданням не ставить самий розвиток промисловості, він ба- чить його у контексті радянізації краю. Тобто політика влади (НРЗУ, УРСР, СРСР) у розвитку індустрії, впровадженні нових виробничих відносин, встановлення радянської системи господарювання тощо. Він вказує, що розвиток індустрії здійснювався, в першу чергу, шляхом напруження сил робітництва і обмеження його політичних прав. Воно, на відміну від чехословацького періоду, вже не могло й
Література та культура Полісся No 90. Серія "Історичні науки" No 9 261
подумати про свободу слова, страйки чи демонстрації, спрямовані на розширення своїх прав.
Те ж можемо сказати і про аналіз автором аграрної політики комуністів у краї. Класичний підхід радянської історіографії полягав приблизно у такому її формулюванні: із визволенням Закарпаття НРЗУ здійснила земельну реформу, у результаті якої тисячі селян отримали землю.
А Ленивица меж тем в постельке лежала, наскучит лежать — скажет спросонья: «Нянюшка, надень мне чулочки, нянюшка, завяжи башмачки». Встанет, сядет к окошку мух считать.
Однажды Рукодельница пошла на колодец за водой, опустила ведро на верёвке, а верёвка оборвалась; упало ведро в колодец. Расплакалась Рукодельница, пошла к нянюшке рассказывать; а нянюшка Прасковья была сердитая, говорит: — Сама беду сделала, сама и поправляй. Пошла Рукодельница к колодцу, ухватилась за верёвку и спустилась по ней к самому дну. Смотрит: перед ней печка, а в печке сидит пирожок, такой румяный, поджаристый; приговаривает: кто меня из печки возьмёт, тот со мной и пойдёт! Рукодельница вынула пирожок и положила его за пазуху. Идёт дальше. Перед нею сад, а в саду стоит дерево, а на дереве золотые яблочки. Рукодельница подошла к дереву, потрясла и собрала яблоки. Идёт дальше. Перед ней сидит старик Мороз Иванович. Поздоровался, поблагодарил за пирожок. Предложил послужить, за это отдаст ведёрко.
Рукодельница взбила перину, в доме прибрала, кушанье изготовила, платье у старика починила и белье выштопала, не жаловалась. Так прожила Рукодельница у Мороза Ивановича целых три дня. На третий день в ведёрко всыпал горсть серебряных пятачков; дал брильянтик — косыночку закалывать.
Вернулась домой. Петух закричал: «Кукареку, кукареки! / У Рукодельницы в ведёрке пятаки!»
Нянюшка сказала Ленивице тоже сходить. Но Ленивица не достала пирожок, не собрала яблок. Не выбила перину, обед плохо сварила, словом, ничего не сделала. На третий день Мороз Иванович дал пребольшой серебряный слиток, а в другую руку — пребольшой брильянт. Пришла домой и хвастается. Не успела договорить, как серебряный слиток растаял и полился на пол; он был не что иное, как ртуть, которая застыла от сильного холода; в то же время начал таять и брильянт. А петух вскочил на забор и громко закричал: «Кукареку-кукарекулька, / У Ленивицы в руках ледяная сосулька!»