Дуже талановитий письменник Володимир Галактіонович Короленко народився 27 липня в 1853 році в Житомирі, а помер в 1921 році. Письменник написав твір "Сліпий музикант" який мені дуже подобається. Для Володимира Короленка навіть змайстрували будинок-музей він знаходиться в Житомирі і в Полтаві. Митця навіть називали "совістю Росії". В цьому дуже цікавому творі мені сподобались майже всі герої. Мені здається, що цей твір повчальний, адже Петрусь був сліпим з самого народження, але він намагався робити все, як його однолітки. Ось наприклад, що він робив: їздив верхи, прибирав свою кімнату, грав на сопілці і фортепіанної. В творі деякі герої не помічали зразу, що хлопчик сліпий, Ось так він добре знав місцевість. І ось тому я вважаю, що цей твір повчальний. Я гадаю, що хто прочитав цей твір захотів бути кращим або йому стало соромно,що хлопчик сліпий але все ж таки він намагається робити все, що в його силах.
Старая барыня в рассказе "Муму" - это помещица, хозяйка глухонемого дворника Герасима. Женщина ведет одинокую жизнь, она является вдовой. Ее дети разъехались: дочери вышли замуж, а сыновья где-то служат. У старой барыни непростой характер: иногда на нее находят нервические припадки, она горячится и нервничает; это капризная и причудливая старуха. Так, барыня решает женить двух своих крепостных, пьяницу-башмачника Капитона и прачку Татьяну, не спрашивая мнения девушки. Автор не уточняет, как зовут барыню в "Муму", а также не указывает ее возраст и особенности внешности.
Дуже талановитий письменник Володимир Галактіонович Короленко народився 27 липня в 1853 році в Житомирі, а помер в 1921 році. Письменник написав твір "Сліпий музикант" який мені дуже подобається. Для Володимира Короленка навіть змайстрували будинок-музей він знаходиться в Житомирі і в Полтаві. Митця навіть називали "совістю Росії". В цьому дуже цікавому творі мені сподобались майже всі герої. Мені здається, що цей твір повчальний, адже Петрусь був сліпим з самого народження, але він намагався робити все, як його однолітки. Ось наприклад, що він робив: їздив верхи, прибирав свою кімнату, грав на сопілці і фортепіанної. В творі деякі герої не помічали зразу, що хлопчик сліпий, Ось так він добре знав місцевість. І ось тому я вважаю, що цей твір повчальний. Я гадаю, що хто прочитав цей твір захотів бути кращим або йому стало соромно,що хлопчик сліпий але все ж таки він намагається робити все, що в його силах.