ответьте на вопросы по произведению "два капитана"1.над какими морями летал капитан александр григорьев? а) беринговым и норвежскимб) лаптевых и карскимв) баренцевым и севернымг) охотским и японским2."бороться и искать, найти и не сдаваться! " -окончание клятвы сани григорьева и пети сковородникова, после клятвы нужно а) крепко рукиб) приложить ладонь к сердцув) скрепить клятву кровьюг) трижды похлопать друга по плечу3.о каком ещё противостоянии говорится в романе каверина, кроме противостояния сани григорьева и миши ромашова? открыт 7 часов назад3.а) пушкина и дантесаб) онегина и ленскогов) амундсена и скоттаг) пири и кука

У своєму творі «Міщанин у дворянстві» французький комедіограф Мольєр підняв актуальну на той час проблему – спробу заможних буржуа зайняти місце зубожілій аристократії. За свої гроші деякі панове могли купити дворянський титул, але змінити свою сутність вони не могли. Так і у випадку з головним героєм комедії – паном Журденом. Його батько був купцем, але він вважає за краще це приховувати. Сам він грубий, неотесаний і неосвічений, але сподівається наблизитися до світського суспільства, надівши маску дворянина. Для цього він наймає цілу армію працівників. Над ним працюють кравці, перукарі, вчителі, музиканти, щоб зробити зі звичайного міщанина «породистого» аристократа, але результати залишають бажати кращого.

Одержимість Журдена приносить багато клопоту і неприємностей його домочадцям: розсудливої пані Журден, дочки Люсіль. Однак працівники тільки й раді виманювати гроші у буржуа, який готовий заплатити за те, що похвалять його халат або назвуть його «Ваша світлість». Добротою Журдена користується не тільки прислужуючий персонал, а й самі аристократи. Так, наприклад, він заводить дружбу з графом Дорантом, який часто займає у нього гроші і не повертає. Його борг все зростає, а Журден лише радіє, що у нього в друзях справжні дворяни. Невгамовно щедро він поводиться і по відношенню до вдови маркізи Дорімени. Він обсипає її подарунками і увагою, в той час як хитрий Дорант приписує всі ці розтрати собі. В кінці комедії саме йому віддає перевагу Доримена.

У своїй гонитві за титулом, Журден мало не завадив щастю власної дочки. Коли коханий Люсіль прийшов до нього руки, він відразу ж йому відмовив, так як молода людина не була дворянських кровей. Пані Журден намагалася напоумити чоловіка, нагадуючи, що вони і самі з міщанського стану, але він і чути про це не хотів. Однак у цій комедії щасливий кінець. За до свого вірного слуги Ковьеля, Клеонт все ж домігся руки Люсіль. Не останню роль в цьому зіграло саме марнославство Журдена. Ковьель розповів йому, що він є колишнім другом його покійного батька, який, за його словами, був справжнім дворянином. Після цього Журдену можна було розповідати, що завгодно і він всьому охоче вірив. Так він повірив і у те, що переодягнений Клеонт син турецького султана. За таку людину він без сумнівів віддав свою дочку. Розв’язкою комедії стали два весілля.

ВІЗЬМИ ПРОЧИТАЙ. І ВИПИШИ З ЦИХ 3-ОХ АБЦАЗІВ . ПО ПАРУ РЕЧЕНЬ УДАДІ)Объяснение:

Маяковский Владимир Владимирович (1893 – 1930) Русский советский поэт. Родился в Грузии, в селе Багдади, в семье лесничего. С 1902 г. учился в гимназии в Кутаиси, затем в Москве, куда после смерти отца переехал вместе со своей семьей. В 1908 г. оставил гимназию, отдавшись подпольной революционной работе. В пятнадцатилетнем возрасте вступил в РСДРП(б), выполнял пропагандистские задания. Трижды подвергался аресту, в 1909 г. сидел в Бутырской тюрьме в одиночке. Там и начал писать стихи. ₽ Сейчас самое время учиться! Посмотри С 1911 г. занимался в Московском училище живописи, ваяния и зодчества. Примкнув к кубофутуристам, в 1912 г. опубликовал первое стихотворение — «Ночь» — в футуристическом сборнике «Пощечина общественному вкусу». Тема трагичности существования человека при капитализме пронизывает крупнейшие вещи Маяковского предреволюционных лет — поэмы «Облако в штанах», «Флейта-позвоночник», «Война и мир». Уже тогда Маяковский стремился создать поэзию «площадей и улиц», обращенную к широким массам. Он верил в близость наступающей революции. Эпос и лирика, разящая сатира и агитационные плакаты РОСТА — на всем этом многообразии жанров Маяковского лежит печать его самобытности. В лирико-эпических поэмах «Владимир Ильич Ленин» и «Хорошо!» поэт воплотил мысли и чувства человека социалистического общества, черты эпохи. Маяковский мощно влиял на прогрессивную поэзию мира —у него учились Иоганнес Бехер и Луи Арагон, Назым Хикмет и Пабло Неруда. В поздних произведениях “Клоп” и “Баня” звучит мощная сатира с элементами антиутопии на советскую действительность. В 1930 году покончил жизнь самоубийством, не вынеся внутреннего конфликта с “бронзовым” советским веком, в 1930 г., похоронен на Новодевичьем кладбище. Еще из рубрики "Советские поэты"