(це я вже писала на сайті, але думаю ви в різних школах) вітаю тебе джульєтто! де ти зараз? я чув, що самогубці не поптрапляють до неба. але я не вірю, що людина, яка кохала так самовіддано і щиро, як ти може потрапити в пекло. не вірю. а ромео з тобою? я чув, що після смерті ми не можемо кохати, стаємо наче ангели. але я не вірю, що ваші почуття з ромео згасли у вічності. всевишній мав би змилосердитися над вами і дарувати хоч якесь щастя після горювань на землі. ви ж терпіли всю свою долю. і хіба гріх ваш в тому, що кохали? хіба ваш гріх в тому, що коханням примирили ворожнечу? хіба ваш гріз в тому, що не в юному шаленстві поєднались, а таємний шлюб проти волі батьків уклали? все робили за законом і понад усе - ви кохали. мало хто кохав на землі так, як ви. і більш ніхто не кохатиме. ви ладні віддати життя заради одного. це чисте, високе почуття. я захоплююсь вами і вірю, що щасливі в небесах.
Сказы Бажова впитали сюжетные мотивы, фантастические образы, колорит, язык народных преданий и их народную мудрость. Рассказывая об искусстве уральских умельцев, о талантливости русского рабочего, отражая красочность и своеобразие старого горнозаводского быта и характерные для него социальные противоречия, Бажов вместе с тем ставит в сказах общие вопросы – об истинной нравственности, о душевной красоте и достоинстве трудового человека, об эстетических и психологических законах творчества. Фантастические персонажи сказов олицетворяют стихийные силы природы, которая доверяет свои тайны только отважным, трудолюбивым и чистиым душою. Бажов сумел придать своим фантастическим персонажам (Хозяйка Медной горы, Великий Полоз, Огневушка-Поскакушка и др. ) необыкновенную поэтичность и наделил их тонкой и сложной психологией.
