Отзыв на стих евгения винокурова "лебеди": я чуть не плакал. не было удачи!
не решалась--хоть убей.
условье было трудным у .
дано: "летела стая "

я, щеку грустно подперев рукою,
делил, слагал--не шли дела на лад!
но, лишь глаза усталые закрою,
я видел ясно: вот они-- 

они летят под облачною гущей
с закатом, догорающим на них.
закинул шею тонкую ведущий
назад и окликает остальных.

они на миг спускаются напиться
в лесок, к озерцам, и опять летят,
победно распластавшиеся птицы,
подбадривая слабых лебедят.

простор небес они крылами били,
снегам вершин и облакам

никто представить бы не мог, что были
из школьного они. ​

1марта 1881 г. в россии произошло очередное политическое убийство. это день покушения на императора александра ii, закончившийся его гибелью. каким же был император? старший сын николая i и александры фёдоровны (дочь короля фридриха вильгельма iii). родился 29 апреля 1818 г. в москве. воспитателем наследника был поэт в. а. жуковский. после смерти отца вступил на престол. его первым важным решением стало заключение парижского мира (30 марта 1856 который положил конец крымской войне. воцарение александра ii отмечено «оттепелью» в общественно-политической жизни россии. по случаю коронации (12 сентября 1856 г.) он объявил амнистию декабристам. несмотря на о, что александр ii по своим не являлся либералом, он глубоко осознавал необходимость перемен и стал одним из великих реформаторов в россии.

Юлько ващук  — герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. він глибоко емоційний і вразливий. юлько спалює свої малюнки через те, що славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про львів.

славко  беркути хотів  увійти до збірної і не порушувати присяги.  у вісім років він був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги. він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль. це заняття зміцнило його і частково загартувало характер. його батько випробовував літаки, в дитинстві був у німецькому концтаборі. саме батько сказав хлопцеві про максимальне навантаження – «вимір характеру і людських сил». він так готував хлопця до складності життєвих обставин