Майже всі ссавці мають чудово розвинений нюх. Лише в окремих видів зір та слух розвинені краще, ніж нюх. Наприклад, літаючи, кажан покладається на свій дужк чутливий слух - адже він користується звуколокацією. Але маючи тонкий слух, кажани також реагують і на запахи. Запахи добре поширюються у воді, але ссавці, що живуть у воді, під час занурення закривають носові отвори і не можуть дихати. У китів і дельфінів органи нюху відсутні, і в їхньому головному мозку немає нюхових центрів. Тюлені відчувають запахи тільки на суші, втрачаючи цю здатність у воді.
Більшість ссавців мають дуже добре розвинені органи нюху. Молекули летючих пахучих речовин зазвичай вільно циркулюють у повітрі, їх увсебіч розносить вітер. Тварина, принюхуючись, стоїть на одному місці доти, доки разом з повітрям до її носової порожнини не потрапить хоча б декілька таких молекул, надаючи потрібну їй інформацію. Найважливішою частиною органу нюху є слизова оболонка носової порожнини, яка вловлює і реєструє пахучі речовини. Звідти нерви передають інформацію до центрів нюху головного мозку. Головний мозок її аналізує, тобто визначає, шо означаєтой чи інший запах. Чим більшу поверхню носової порожнини займає слизиста оболонка, тим чутливішим є нюх. У людини вона займає 4 см , у кішки - 14 см2, а у собаки - 150 см2. У багатьох ссавців є додатковий орган нюху, який, за іменем його відкривача, називають Якобсоновим. Це - горбиста слизова порожнина в піднебінні. Такий орган має більшість ящірок та змій (саме в нього змії переносять язиком повітря). Плазуни і земноводні з його до сприймають запах їжі. У копитних тварин Якобсонів орган служить для сприйняття статевих феромонів. Саме він спонукає жеребця виявляти знаки уваги готовій до спаровування самці.Для людини запахи не є життєво важливим джерелом інформації, оскільки вона більше опирається на зір і слух, але для більшості ссавців запахи несуть дуже важливі відомості. Запахи відіграють особливо велику роль у спілкуванні матері й дитинчат. Наприклад, досвідчені вівцеводи знають, що треба зробити для того, щоб вівця, у якої померло ягня, прийняла нового сосунка: його необхідно прикрити зверху шкурою загиблого дитинчати -тільки тоді вівця почне його годувати і піклуватиметься, як своїм. Всі тварини залишають „повідомлення" у вигляді запахів. Так, великі хижаки родини котячих залишають пахучі мітки - виділення спеціальних залоз, що знаходяться на морді. Обнюхуючи залишені мітки, тварини отримують всю необхідну інформацію про їхнього власника. Якщо мітки пахнуть слабо, прибулець сміливо може продовжувати шлях по чужих володіннях, а якщо запах зовсім свіжий, йому краще зійти з дороги, щоб уникнути зіткнення з господарем території. Домінуючий самець кролика позначає калом усю територію, а секретом розташованої під підборіддям залози натирає свою партнерку і дитинчат. Так він позначає ділянку, шо належить йому, і затверджується в групі. Кал видри має дуже різкий запах. Усі куничні мають розвинені анальні залози, виділення яких використовують не тільки для позначення території, але і як засіб самозахисту.
Стимфальские птицы были последним порождением чудовищ в Пелопонесе, а так как власть Эврисфея дальше пределов Пелопонеса не распространялась, Геракл решил, что его служба царю окончена. Но могучая сила Геракла не позволяла ему жить в праздности. Он жаждал подвигов и даже обрадовался, когда к нему явился Копрей. "Эврисфей, — сказал глашатай, — повелевает тебе за один день очистить от навоза конюшни элидского царя Авгия". "Тебе бы он лучше поручил это дело, — проворчал Иолай, — у тебя, кстати, и имя подходящее". "Нельзя оскорблять глашатая, — строго оборвал его Геракл. — Не думаю, чтобы Эврисфей хотел только оскорбить меня, заставив убирать навоз. Тут скрывается что-то другое. Увидим". Авгий действительно владел несметными табунами прекрасных лошадей. Они паслись в плодородной долине реки Алфей, и конюшни, годами не чистившиеся, были полны навоза. Пришел Геракл в Элиду и сказал Авгию: "Если ты отдашь мне десятую часть своих коней, я очищу конюшни в один день". Засмеялся Авгий: он думал, что конюшни вовсе нельзя очистить. "Десятая часть моих табунов твоя, Геракл, — согласился Авгий, — но если завтра утром все конюшни будут чистыми". Геракл потребовал, чтобы ему дали лопату, и Авгий велел принести ее герою. "Долго же тебе придется работать этой лопатой! " — сказал он. "Только один день",— ответил Геракл и пошел на берег Алфея. Полдня усердно работал Геракл лопатой. Он запрудил русло реки и отвел ее воды прямо в царские конюшни. Стремительный поток Алфея уже к вечеру унес весь навоз из конюшен, а вместе с навозом и стойла, и кормушки, и даже ветхие стены. "Не взыщи, царь, — сказал Геракл, — я очистил твои конюшни не только от навоза, но и от всего, что давно сгнило. Я сделал больше, чем обещал. Теперь ты отдай мне обещанное". Жаден был Авгий, не хотелось ему отдавать своих коней. Повелел он двум своим племянникам напасть на Геракла из засады и убить его. Да разве могли двое простых смертных справиться с сыном Зевса! И засада, устроенная ими, не пали племянники Авгия от руки Геракла. Велико было возмущение Геракла коварством элидского царя. "Нельзя, карая орудие преступления, оставлять безнаказанным виновника, — подумал Геракл. — Пусть знают люди, что призвание мое в очищении земли от всякого беззакония и в зверином, и в человеческом образе". Разогнав дворцовую стражу, Геракл в честном поединке убил Авгия. Жители Элиды стали просить победителя занять трон Авгия и стать их царем. Но Геракл с негодованием отверг эту "Я сразил Авгия, — сказал он, — не для того, чтобы завладеть его царством. Есть сын Авгия, ни в чем не провинившийся перед богами. Пусть он правит вами. Я же, прежде чем уйду, хочу принести благодарственную жертву Зевсу Олимпийскому и учредить в его честь игры. Пусть отныне и до скончания веков каждые четыре года атлеты со всей Эллады собираются здесь на состязания. И пусть, пока идут Олимпийские игры, мир царит на земле".
я вважаю що у медуз
Объяснение:
Майже всі ссавці мають чудово розвинений нюх. Лише в окремих видів зір та слух розвинені краще, ніж нюх. Наприклад, літаючи, кажан покладається на свій дужк чутливий слух - адже він користується звуколокацією. Але маючи тонкий слух, кажани також реагують і на запахи. Запахи добре поширюються у воді, але ссавці, що живуть у воді, під час занурення закривають носові отвори і не можуть дихати. У китів і дельфінів органи нюху відсутні, і в їхньому головному мозку немає нюхових центрів. Тюлені відчувають запахи тільки на суші, втрачаючи цю здатність у воді.
Більшість ссавців мають дуже добре розвинені органи нюху. Молекули летючих пахучих речовин зазвичай вільно циркулюють у повітрі, їх увсебіч розносить вітер. Тварина, принюхуючись, стоїть на одному місці доти, доки разом з повітрям до її носової порожнини не потрапить хоча б декілька таких молекул, надаючи потрібну їй інформацію. Найважливішою частиною органу нюху є слизова оболонка носової порожнини, яка вловлює і реєструє пахучі речовини. Звідти нерви передають інформацію до центрів нюху головного мозку. Головний мозок її аналізує, тобто визначає, шо означаєтой чи інший запах. Чим більшу поверхню носової порожнини займає слизиста оболонка, тим чутливішим є нюх. У людини вона займає 4 см , у кішки - 14 см2, а у собаки - 150 см2. У багатьох ссавців є додатковий орган нюху, який, за іменем його відкривача, називають Якобсоновим. Це - горбиста слизова порожнина в піднебінні. Такий орган має більшість ящірок та змій (саме в нього змії переносять язиком повітря). Плазуни і земноводні з його до сприймають запах їжі. У копитних тварин Якобсонів орган служить для сприйняття статевих феромонів. Саме він спонукає жеребця виявляти знаки уваги готовій до спаровування самці.Для людини запахи не є життєво важливим джерелом інформації, оскільки вона більше опирається на зір і слух, але для більшості ссавців запахи несуть дуже важливі відомості. Запахи відіграють особливо велику роль у спілкуванні матері й дитинчат. Наприклад, досвідчені вівцеводи знають, що треба зробити для того, щоб вівця, у якої померло ягня, прийняла нового сосунка: його необхідно прикрити зверху шкурою загиблого дитинчати -тільки тоді вівця почне його годувати і піклуватиметься, як своїм. Всі тварини залишають „повідомлення" у вигляді запахів. Так, великі хижаки родини котячих залишають пахучі мітки - виділення спеціальних залоз, що знаходяться на морді. Обнюхуючи залишені мітки, тварини отримують всю необхідну інформацію про їхнього власника. Якщо мітки пахнуть слабо, прибулець сміливо може продовжувати шлях по чужих володіннях, а якщо запах зовсім свіжий, йому краще зійти з дороги, щоб уникнути зіткнення з господарем території. Домінуючий самець кролика позначає калом усю територію, а секретом розташованої під підборіддям залози натирає свою партнерку і дитинчат. Так він позначає ділянку, шо належить йому, і затверджується в групі. Кал видри має дуже різкий запах. Усі куничні мають розвинені анальні залози, виділення яких використовують не тільки для позначення території, але і як засіб самозахисту.
Но могучая сила Геракла не позволяла ему жить в праздности. Он жаждал подвигов и даже обрадовался, когда к нему явился Копрей.
"Эврисфей, — сказал глашатай, — повелевает тебе за один день очистить от навоза конюшни элидского царя Авгия".
"Тебе бы он лучше поручил это дело, — проворчал Иолай, — у тебя, кстати, и имя подходящее".
"Нельзя оскорблять глашатая, — строго оборвал его Геракл. — Не думаю, чтобы Эврисфей хотел только оскорбить меня, заставив убирать навоз. Тут скрывается что-то другое. Увидим".
Авгий действительно владел несметными табунами прекрасных лошадей. Они паслись в плодородной долине реки Алфей, и конюшни, годами не чистившиеся, были полны навоза.
Пришел Геракл в Элиду и сказал Авгию: "Если ты отдашь мне десятую часть своих коней, я очищу конюшни в один день".
Засмеялся Авгий: он думал, что конюшни вовсе нельзя очистить. "Десятая часть моих табунов твоя, Геракл, — согласился Авгий, — но если завтра утром все конюшни будут чистыми".
Геракл потребовал, чтобы ему дали лопату, и Авгий велел принести ее герою. "Долго же тебе придется работать этой лопатой! " — сказал он. "Только один день",— ответил Геракл и пошел на берег Алфея.
Полдня усердно работал Геракл лопатой. Он запрудил русло реки и отвел ее воды прямо в царские конюшни. Стремительный поток Алфея уже к вечеру унес весь навоз из конюшен, а вместе с навозом и стойла, и кормушки, и даже ветхие стены.
"Не взыщи, царь, — сказал Геракл, — я очистил твои конюшни не только от навоза, но и от всего, что давно сгнило. Я сделал больше, чем обещал. Теперь ты отдай мне обещанное".
Жаден был Авгий, не хотелось ему отдавать своих коней. Повелел он двум своим племянникам напасть на Геракла из засады и убить его. Да разве могли двое простых смертных справиться с сыном Зевса! И засада, устроенная ими, не пали племянники Авгия от руки Геракла.
Велико было возмущение Геракла коварством элидского царя. "Нельзя, карая орудие преступления, оставлять безнаказанным виновника, — подумал Геракл. — Пусть знают люди, что призвание мое в очищении земли от всякого беззакония и в зверином, и в человеческом образе".
Разогнав дворцовую стражу, Геракл в честном поединке убил Авгия. Жители Элиды стали просить победителя занять трон Авгия и стать их царем. Но Геракл с негодованием отверг эту "Я сразил Авгия, — сказал он, — не для того, чтобы завладеть его царством. Есть сын Авгия, ни в чем не провинившийся перед богами. Пусть он правит вами. Я же, прежде чем уйду, хочу принести благодарственную жертву Зевсу Олимпийскому и учредить в его честь игры. Пусть отныне и до скончания веков каждые четыре года атлеты со всей Эллады собираются здесь на состязания. И пусть, пока идут Олимпийские игры, мир царит на земле".