Піщані дюни стали нижчими, навколо все було водоростями, що червоно світилися у відблисках комети, дрібними камін цями, мушлями, уламками березової кори та деревини, корками - всім, що можна знайти на морському узбережжі. От тільки самого моря бракувало... вкрите морськими Вони стояли, тісно притулившись один до одного й знемямлено див лячись поперед себе. Там, де мали плюскоміти м'які аквамаринові хвилі моря догори неприємні гострі випари, а вглибині щось булькало і бродило. Берег біля і вигойдуватися на гребенях чайки, зяяла прірва. Звідти здіймалися самих їхніх ніг западався урвищем, затягненим зеленим болотистим слизом. 1 (Переклад Н.Іваничук) Запиши, як називають описи природи, подібні до наведеного. Назви героїв, про яких ідеться в цьому уривку. 2 3 Знайди в наведеному уривку епітети та метафори. Випиши їх. Enimemu - Метафори - Який настрій створює у читача наведений опис? Опиши його 2 - 3 прикметниками. Вислов думку, для чого письменниця викли кає у читача такий настрій. 4:
Як ви розумієте вислів німецького педагога А. Дістервега: «Усюди цінність школи дорівнює цінності її вчителя»?
Як співвідносяться поняття «сучасний учитель» та «ідеальний учитель»?
Які якості особистості небажані для педагогічної професії?
У чому сутність гуманістичної спрямованості особистості педагога? Як вона реалізується під час взаємодії педагога з «несимпатичними» йому учнями?
Охарактеризуйте компоненти змісту теоретичної готовності вчителя.
У чому сутність педагогічної культури вчителя?
Охарактеризуйте складові педагогічної техніки.
У якому співвідношенні перебувають «професійна компетентність» і «педагогічна майстерність»?
Прокоментуйте вислів К. Ушинського: «Тільки характером можна виховати характер». Складіть словесні портрети ідеального вчителя та ідеального учня.
Як ви розумієте вислів «Учитель продовжує себе в дітях»?
Як ви думаєте, педагогами народжуються чи педагогами стають? Відповідь аргументуйте.
Скромный одесский преподаватель словесности получил неожиданную возможность отправиться с детьми в заграничное путешествие. "Главной целью путешествия была Швейцария, которая всегда имела для Василия Петровича какую-то особую притягательную силу. Но ехать туда было решено сначала морем до Неаполя, а уже потом, через всю Италию, – по железной дороге.
Они увидят Турцию, Грецию, острова Архипелага, Сицилию и, наконец, побывают во всех знаменитых музеях Неаполя, Рима, Флоренции и Венеции, а затем, из Швейцарии, если позволят финансы, махнут в Париж".
Увидеть своими глазами то, о чём прежде лишь читал или слышал – это ли не всегдашняя мечта любого путешественника?
"Хотя они путешествовали по строго продуманному плану, но все же потом, когда Петя вспоминал об этом путешествии, оно представлялось ему скоплением не связанных между собой дорожных впечатлений, мельканием красивых видов, дворцов, фонтанов, площадей и, конечно, музеев".
По-моему, здесь автор слишком строг к персонажам собственной книги. Именно их впечатления в мастерском изложении писателя и составляют несомненную прелесть катаевского текста.