Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають, ідучи, дівчата, А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх, Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. Т. Шевченко
На зеленому горбочку. На зеленому горбочку, у вишневому садочку, притулилася хатинка, мов маленькая дитинка стиха вийшла виглядати, чи не вийде її мати. І до білої хатинки, немов мати до дитинки, вийшло сонце, засвітило і хатинку звеселило. Леся Українка
Ну это же так просто пофилософствовать на тему, что все люди могут ошибаться, и взрослые это такие же люди, только старше. Они могут упорствовать в своих заблуждениях, т.к. получив опыт, человек в дальнейшем на него ориентируется. Но не всегда опыт полученный одним человеком в одних обстоятельствах будет верен для другого человека в иных обстоятельствах, даже если этот второй значительно моложе. Нужно уметь слушать друг друга и делать выводы изо всей полученной информации, но это не значит, что всем полученным от старших рекомендациям надо строго следовать. Нужно мыслить критически и тогда придешь к успеху. Вот в этом ключе еще абзаца три, и будет сочинение.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Т. Шевченко
На зеленому горбочку.
На зеленому горбочку,
у вишневому садочку,
притулилася хатинка,
мов маленькая дитинка
стиха вийшла виглядати,
чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
немов мати до дитинки,
вийшло сонце, засвітило
і хатинку звеселило.
Леся Українка
Вот в этом ключе еще абзаца три, и будет сочинение.