2 лютого 1873 року шхуна-бриг "Пілігрим" перебувала на 43" 37" південної широти і 165° 19" західної довготи (від Грінвічського меридіана). На борту шхуни, що була споряджена для китобійного промислу, знаходились відважний капітан Халл, п'ятеро матросів, п'ятнадцятирічний сирота Дік Сенд, судовий кок Негоро, а також дружина власника шхуни — місіс Уелдон з п'ятирічним сином Джеком, їхній родич — природознавець кузен Бенедикт, та няньки негритянка Нун. Кілька днів "Пілігрим" просувався у бік Сан-Франциско, коли раптом маленький Джек побачив судно, що зазнало аварії. Підпливши ближче, моряки помітили на судні п'ятеро негрів та собаку Динго. Матроси узяли потерпілих на борт своєї шхуни, й за кілька днів вони повністю одужали. Втім, впадала в очі дивна обставина: собака гарчав на Негоро, ніби впізнав його, навіть намагався кинутися. Тож, кок вирішив не з'являтися в нього на очах. До речі, виявилося, що собака вміє читати, точніше складати літери. І він склав з кубиків, що дали йому Дік з капітаном, напис "С. В.". Отже, в нього мав бути хазяїн, який його цьому навчив.
