Том Со́йер (англ. Tom Sawyer) — один из главных персонажей романов Марка Твена: «Приключения Тома Сойера» (1876), «Том Сойер за границей» (1894) и «Том Сойер — сыщик» (1896). Также появляется на страницах другого знаменитого романа Твена «Приключения Гекльберри Финна».
Том Сойер присутствует, по крайней мере, в ещё трёх незаконченных произведениях Марка Твена — «На школьном холме» (англ. Schoolhouse Hill), «Заговор Тома Сойера» (англ. Tom Sawyer's Conspiracy) и «Гек и Том среди индейцев» (англ. Huck and Tom Among the Indians). И хотя все три незаконченные работы были изданы после смерти автора, только «Заговор Тома Сойера» может похвастаться законченным сюжетом, так как Твен забросил остальные две работы, успев закончить всего несколько глав.
Имя выдуманного персонажа могло быть взято у реального человека по имени Том Сойер, с которым Твен познакомился в Сан-Франциско, Калифорния, где Марк Твен работал репортёром «San Francisco Call».[1] Марк Твен сообщает в предисловии, что характер персонажа был списан с трёх мальчиков, с которыми он был знаком в детстве,[2] однако мнения литературоведов о том, кто в действительности был прототипом героя, расходятся
Книги оточують нас з дитинства. Вони супроводжують нас усе життя. Вони розвивають у нас відчуття краси, розширюють наш кругозір, змушують разом з літературними героями радіти, засмучуватися чи переживати. Книги піднімають нам настрій, нерідко рятують від самотності, допомагають знайти вихід із ситуації, що склалася. Улюблені книги стають нам справжніми друзями: з ними не хочеш розлучатися, до них, як до рідних людей, звикаєш, з ними радишся, сперечаєшся. У кожного з нас є улюблена книга. А у деяких таких книг кілька. Це книги, до яких звертаєшся тоді, коли тобі сумно, важко, коли тобі потрібна до Це книги, від читання яких ти отримуєш справжнє задоволення і насолоду. Напевно, вчасно прочитана книга - це величезний успіх. Вона може змінити життя так, як не змінить її навіть кращий друг. Олексій Толстой вважав, що «хороша книга - точно бесіда з розумною людиною». Адже, читаючи улюблену книгу, ти як би спілкуєшся з героями, подорожуєш з ними, хочеш порадити їм щось, а іноді чекаєш сам від них до У кожного покоління свої улюблені книги. У дитинстві дитина любить слухати казки. І якщо у нього не з'явиться інтерес до читання, то ці казки залишаться єдиними улюбленими творами. Всі ми пам'ятаємо казки А. Пушкіна, які нам читали в дитинстві. Повчальні казки про добро і зло. Їх нам хочеться читати в будь-якому віці. Але в казках ми, на жаль, не можемо знайти відповіді на всі хвилюючі нас питання. У кожної людини повинні бути улюблені твори, до яких він звертається неодноразово, про яких може нагадати у відповідній обстановці оточуючим. Сторінки таких творів можна перечитувати кілька разів і отримувати задоволення.
Том Со́йер (англ. Tom Sawyer) — один из главных персонажей романов Марка Твена: «Приключения Тома Сойера» (1876), «Том Сойер за границей» (1894) и «Том Сойер — сыщик» (1896). Также появляется на страницах другого знаменитого романа Твена «Приключения Гекльберри Финна».
Том Сойер присутствует, по крайней мере, в ещё трёх незаконченных произведениях Марка Твена — «На школьном холме» (англ. Schoolhouse Hill), «Заговор Тома Сойера» (англ. Tom Sawyer's Conspiracy) и «Гек и Том среди индейцев» (англ. Huck and Tom Among the Indians). И хотя все три незаконченные работы были изданы после смерти автора, только «Заговор Тома Сойера» может похвастаться законченным сюжетом, так как Твен забросил остальные две работы, успев закончить всего несколько глав.
Имя выдуманного персонажа могло быть взято у реального человека по имени Том Сойер, с которым Твен познакомился в Сан-Франциско, Калифорния, где Марк Твен работал репортёром «San Francisco Call».[1] Марк Твен сообщает в предисловии, что характер персонажа был списан с трёх мальчиков, с которыми он был знаком в детстве,[2] однако мнения литературоведов о том, кто в действительности был прототипом героя, расходятся