Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Ґете «Вільшаний король» написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.
Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби «в імлі нічній» — королівнами, що «до пісні й танцю в полі зійшлись».
Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то «лісовий» демон «хапає і мучить, злий!» Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але «син покинув навіки світ».
Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи до своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.
Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.
один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда I в Хрестовому поході. Айвенго - юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливостіАйвенго - справжній лицар. Із-за любові і відданості До прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою Дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн. Він ідеал.
Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Ґете «Вільшаний король» написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні.
Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжя в сади погратися. Шепіт листя нагадує хворому вмовляння підступного короля, а верби «в імлі нічній» — королівнами, що «до пісні й танцю в полі зійшлись».
Хвороба мучить малого, тисне, а йому здається, що то «лісовий» демон «хапає і мучить, злий!» Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але «син покинув навіки світ».
Вітер, туман, ніч, вільха та верба символізують у творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може інколи до своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.
Так фантастичні уявлення переплелися з реальними подіями та уявою поета і втілилися у чудовій баладі.
Объяснение:
Ім'ям героя Айвенго називає В. Скотт
один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда I в Хрестовому поході. Айвенго - юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливостіАйвенго - справжній лицар. Із-за любові і відданості До прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою Дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн. Він ідеал.