"кошкин дом"- одна из лучших книг хх века любимая многими поколениями детей в нашей стране. живая, захватывающая, то смешная, то грустная пьеса маршака с удивительными, одновременно реалистичными и сказочными иллюстрациями васнецова. само совершенство! тот, кто хоть раз держал ее в руках, не забудет уже никогда! идея пьесы "кошкин дом" появилась у самуила маршака из нескольких строчек народной детской песенки: "тили-тили-тили-бом! загорелся кошкин дом".сюжет прост, но разработан изящно, с большим юмором. в богатом доме кошки случился . оставшись без крыши над головой, несчастная кошка и ее дворник кот василий идут просить приюта у своих друзей, которые были у них в гостях накануне. однако ни курица, ни коза, ни свинья не пускают кошку переночевать. только бедные племянники, котята-сироты, которым тетя кошка отказывала даже в куске хлеба, открывают ей дверь своей нищей избушки.финал, как и положено в детской сказке, - счастливый. готов новый "пряничный", расписной васнецовский домик, ярко светит в небе солнце, кошка и котята водят хоровод, распустились на страницах книги пышные красные цветы.завтра будет новоселье,на всю улицу веселье.тили-тили-тили-бом! приходите в новый дом! вся пьеса "кошкин дом" напоминает детскую игру: в ней непрерывно происходит действие, реплики персонажей короткие (ни одного лишнего но выразительные, однотипные эпизоды повторяются несколько раз.художник юрий васнецов не просто нарисовал рисунки к тексту "кошкиного дома", он создал оформление целой книги, разнообразное и сказочное. здесь то картина во всю страницу, то небольшая заставочка. в начале каждой главы - рисованная буквица. по-васнецовски нарядная книжка! "кошкин дом" маршака издавали в нашей стране множество раз (последний - в начале 90-х не успев выйти, эта книга становилась библиографической редкостью, а чудом купленные экземпляры зачитывались детьми до дыр! жаль, что целое поколение детей выросло, не имея возможности познакомиться с ней в детстве. издательство "мелик-пашаев" выпустило "кошкин дом" в великолепном качестве, какого не было никогда раньше.
відповідь: події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову січ. час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни.
зібрався тікати й остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. прощається хлопець зі своєю коханою соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком.
соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.
ось вже довго йде остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. озирнувся — якийсь козак його доганяє. коли підійшов ближче, остап пізнав у молодому козакові свою соломію. жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.
з часом добралися остап із соломією до дунаю. тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб переплисти човнами на інший берег. та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. знайомий соломії та остапа, іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.
пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм . той запропонував зробити плот та вночі самотужки переплисти дунай. через деякий час плот був готовий. ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. тільки знову їм не пощастило — один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. остапа було поранено в груди.
відповідь: події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову січ. час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни.
зібрався тікати й остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. прощається хлопець зі своєю коханою соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком.
соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.
ось вже довго йде остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. озирнувся — якийсь козак його доганяє. коли підійшов ближче, остап пізнав у молодому козакові свою соломію. жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.
з часом добралися остап із соломією до дунаю. тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб переплисти човнами на інший берег. та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. знайомий соломії та остапа, іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.
пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм . той запропонував зробити плот та вночі самотужки переплисти дунай. через деякий час плот був готовий. ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. тільки знову їм не пощастило — один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. остапа було поранено в груди.
пояснення: