Ще кілька років тому я сказав би: добре, що я не знаю війни… На жаль, тепер і мешканці моєї країни знають, що таке війна. Більшість українців не бачили її на власні очі, але добре знають, що вона десь близько причаїлася на рідній землі.
Раніше, зі сторінок старих книжок, війна видавалася мені чимось фантастичним. У голові моїй існувала лише давно минула Велика Вітчизняна, вона ж Друга світова війна, а вона була ж так далеко! Начебто це страшна, але героїчна вистава. Я знав, що навіть зараз у світі точиться багато малих війн, але вони видавалися мені ще подальшими від реального життя. Десь там в Африці..
Звичайно, я знав і тоді, що війна – це явище погане, просто препогане навіть. «Це коли за інтереси інших гинуть зовсім невинні люди» - писав про неї Вінстон Черчіль, один з переможців Другої світової. Але війна здавалася мені також дещо привабливою. На війні ж можна перемогти ворога, когось врятувати та стати героєм! А це романтика…
Тепер я досить вже почув від людей, побачив в Інтернеті та з екранів телевізора, щоб стверджувати – людська війна просто є потворним явищем. А героїчні вчинки та виховання сили духу на війні – це просто необхідність, щоб вижити у сурових воєнних умовах. Я тепер так вважаю. Та не один я серед моїх товаришів!
Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...
Що таке війна? Чому вона так впливає на людину? Щоб розібратися в цьому питанні, я вирішив зазирнути до історії людства. Колись війна була для первісних людей запорукою виживання, необхідністю. Вони захищалися від хижих звірів, від нападів інших племен.
З часом люди збудували села та міста, захищаючись від хижаків. Також навчилися розводити худобу та вирощувати хліб. Начебто потреба у війні мала зникнути.
Але, звільнившись від потреби воювати заради виживання, люди почали воювати заради слави та збагачення. Імена великих завойовників збереглися донині в історії: Олександр Македонський, Чінгісхан, Тамерлан, Наполеон. Про великі війни складені перекази та легенди. А який хлопчина в дитинстві не грав у війну? Не мріяв мчати з мечем на коні, грізним виглядом розлякуючи ворогів?
Твір на тему “Війна”
Ще кілька років тому я сказав би: добре, що я не знаю війни… На жаль, тепер і мешканці моєї країни знають, що таке війна. Більшість українців не бачили її на власні очі, але добре знають, що вона десь близько причаїлася на рідній землі.
Раніше, зі сторінок старих книжок, війна видавалася мені чимось фантастичним. У голові моїй існувала лише давно минула Велика Вітчизняна, вона ж Друга світова війна, а вона була ж так далеко! Начебто це страшна, але героїчна вистава. Я знав, що навіть зараз у світі точиться багато малих війн, але вони видавалися мені ще подальшими від реального життя. Десь там в Африці..
Звичайно, я знав і тоді, що війна – це явище погане, просто препогане навіть. «Це коли за інтереси інших гинуть зовсім невинні люди» - писав про неї Вінстон Черчіль, один з переможців Другої світової. Але війна здавалася мені також дещо привабливою. На війні ж можна перемогти ворога, когось врятувати та стати героєм! А це романтика…
Тепер я досить вже почув від людей, побачив в Інтернеті та з екранів телевізора, щоб стверджувати – людська війна просто є потворним явищем. А героїчні вчинки та виховання сили духу на війні – це просто необхідність, щоб вижити у сурових воєнних умовах. Я тепер так вважаю. Та не один я серед моїх товаришів!
Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...
Що таке війна? Чому вона так впливає на людину? Щоб розібратися в цьому питанні, я вирішив зазирнути до історії людства. Колись війна була для первісних людей запорукою виживання, необхідністю. Вони захищалися від хижих звірів, від нападів інших племен.
З часом люди збудували села та міста, захищаючись від хижаків. Також навчилися розводити худобу та вирощувати хліб. Начебто потреба у війні мала зникнути.
Але, звільнившись від потреби воювати заради виживання, люди почали воювати заради слави та збагачення. Імена великих завойовників збереглися донині в історії: Олександр Македонський, Чінгісхан, Тамерлан, Наполеон. Про великі війни складені перекази та легенди. А який хлопчина в дитинстві не грав у війну? Не мріяв мчати з мечем на коні, грізним виглядом розлякуючи ворогів?