про те, що це була найбільша машина в тексті згадки немає, але те, що Захар Беркут у відповідь на пропозицію Тугара Вовка і монголів обміняти їх життя на життя сина Захара - Максима сам запустив з метальної машини в них камінь, то таке в книзі є .
цитата:
І, відвернувши своє лице, він пішов до машини, на якої варесі лежав величезний камінь, і сильною, недрожачою рукою взяв за ужовку, що придержувала тоту вареху в плоскім положенню.
— Батьку, батьку! — кричала Мирослава, рвучись до нього.— Що ти хочеш робити?
Але Захар, мов не чув її крику, спокійно намірював вареху на ворогів.
ответ:Рассказ Астафьева "Мальчик в белой рубахе" о том, как во время тяжелой страды три маленьких мальчика, три брата отправились в поле к матери. Далеко находились поля, дети шли очень долго, рассказывая младшему, что там, где люди, ждет их мама. На половине пути старшие мальчики заснули, а младший пошел к маме и пропал без вести. Автор повествует о горе матери, потерявшем сына, о том, что оно не утихает всю жизнь. Автор и жалеет крестьянских детей, которые вынуждены рано повзрослеть и заботиться о себе сами, но и восхищается ими, их самостоятельностью и рассудительностью. Рассказ "Мальчик в белой рубашке" учит состраданию и напоминает детям о том, что материнское горе больше всего на свете.
Відповідь:
про те, що це була найбільша машина в тексті згадки немає, але те, що Захар Беркут у відповідь на пропозицію Тугара Вовка і монголів обміняти їх життя на життя сина Захара - Максима сам запустив з метальної машини в них камінь, то таке в книзі є .
цитата:
І, відвернувши своє лице, він пішов до машини, на якої варесі лежав величезний камінь, і сильною, недрожачою рукою взяв за ужовку, що придержувала тоту вареху в плоскім положенню.
— Батьку, батьку! — кричала Мирослава, рвучись до нього.— Що ти хочеш робити?
Але Захар, мов не чув її крику, спокійно намірював вареху на ворогів.
Пояснення:
ответ:Рассказ Астафьева "Мальчик в белой рубахе" о том, как во время тяжелой страды три маленьких мальчика, три брата отправились в поле к матери. Далеко находились поля, дети шли очень долго, рассказывая младшему, что там, где люди, ждет их мама. На половине пути старшие мальчики заснули, а младший пошел к маме и пропал без вести. Автор повествует о горе матери, потерявшем сына, о том, что оно не утихает всю жизнь. Автор и жалеет крестьянских детей, которые вынуждены рано повзрослеть и заботиться о себе сами, но и восхищается ими, их самостоятельностью и рассудительностью. Рассказ "Мальчик в белой рубашке" учит состраданию и напоминает детям о том, что материнское горе больше всего на свете.