Письменно охарактеризуйте рассказчика в сказе Лескова только по лексическому составу и грамматическим особенностям его речи. Объясните, с какой целью Н. С. Лесков и П. П. Бажов вводят в художественный текст диалектную лексику, просторечия и искажённые слова
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Духовное прозрение героя происходит в результате понимания им того, что он и его талант нужны людям. В повести раскрывается диалектика сочетания природного и общественного начал в человеке. Короленко убежден в недостаточности только рационального, просветительского, «головного» объяснения жизни и человека. Так, дядя слепого мальчика Максим, создавая программу его воспитания, во многом совершенно справедливую, пытается все же ограничить сферу интересов своего воспитанника лишь узкими границами доступного ему мира. С изумлением