Письменно ответить на во опираясь на текст произведения железникова чучело одобряете ли вы лену бессольцеву которая готова была пожертвовать всем ради близкого друга? надо ли это делать?пойдёт ли это на пользу человеку, во имя которого приносится жертва? какое страшное унижение учинили ребята лене бессольцевой
Чи до всіх людей можна ставитися гуманно? На перший погляд відповідь має бути ствердною, адже ніби всі люди здатні до співчуття. В ідеалі — так, але життя іноді вносить свої корективи..Таке важливе питання порушує у своїй новелі "Гер переможений" Л. Пономаренко.
У новелі визначається делікатна проблема. Головна героїня згадує про дитячі роки, які пройшли у невеликому містечкові. Там були полонені німці, які після закінчення Великої Вітчизняної війни будували житловий квартал. Полонені працювали сумлінно, "з любов’ю і розпачем". З любов’ю — тому що не вміли працювати погано, а розпач виникав через їхнє становище.
Привертає увагу образ тяжко хворого полоненого на ім’я Фрідріх. Навесні він скопав маленьку грядочку і посіяв нагідки. Фрідріх дуже любив своїх доньок, фото яких завжди було з ним. Він боявся, розуміючи, що може їх ніколи не побачити.
А діти, серед яких була і героїня новели, ненавидячи німців як ворогів, "розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці".
З часом жителі містечка вже не сердилися на німців. Вдови їх жаліли, іноді приносили їм їжу та одяг, роздивлялися фото їхніх дружин та дітей. Німці були щиро вдячні за увагу та турботу.
Як не дивно, у людей, які пережили війну, зникла ненависть до колишніх ворогів. Виявляється, навіть горе не знищує доброти душі. А співчуття залишається навіть у тих, хто зазнав страждання.
Фінал новели трагічний. Фрідріх повісився. Його поховали, просто укинувши в яму, навіть не насипавши горба. Воно й зрозуміло: він ворог, хоча й полонений.
Послевоенное время. Двадцатые годы столетия. Трое мальчишек поехали в подмосковную лагерь, который располагался в особенном месте. Там была бывшая усадьба графа Карагаева. Ходили слухи, что там был спрятан клад, путь к которому может указать старинная скульптура бронзовой птицы. В усадьбе жила смотрительница, высокая худая старуха, по слухам, это была сама графиня. В это время произошло убийство жителя деревни Кузмина, и подозрение пало на Николая Рыбалина. Мальчики решительный Миша, деликатный Славка и горячий и болтливый Генка не верили в его виновность и начали свое расследование. Они следили за графиней, которая вела себя очень загадочно и подозрительно. Они обнаружили тайник в бронзовой птице. В результате мальчишки нашли и убийцу и клад. А беспризорникам все-таки отдали эту усадьбу.
Рассказ учит настоящей смелости и дружбе, мужеству и находчивости, бесстрашию и справедливости, умению принимать решения и нести за них ответственность.
Главные герои:
Миша Поляков
Генка Петров
Васька Рыбалин - деревенский мальчишка
Николай - брат Васьки
Борис Сергеевич - директор детдома
Софья Павловна - "графиня"
Алексей Кагаев - граф