Письменно ответьте на во Н.В. Гоголь сказал :«Мне хочется в этом романе "Мёртвые души" показать хотя бы с одного боку всю Русь».
Удалось ли ему это сделать ? ДОКАЖИТЕ ( 5-6 предложений)

Освіта в Україні завжди була проблемною. І кожен новий міністр обирає свій шлях та методи вдосконалення. Та ситуація поки залишається сирою. Тому варто потроху замислюватись над питанням: освіта майбутнього, яка вона?

Ну, насамперед варто враховувати технологічний бум. Такий стрімкий розвиток техніки вже в найближчі кілька років повністю переформатує систему освіти. З’явиться масове онлайн-навчання. Де не потрібно бути присутнім у аудиторії. Достатньо лише мати гаджет і доступ до всесвітньої павутини. У зв’язку з цим зникне необхідність у викладачах-людях. На зміну прийдуть роботи, які чітко слідуватимуть заданій системі. Також науковці говорять про індивідуальну систему освіти. Викладачам дуже складно рівноцінно приділяти увагу кожному учневі. Адже всі абсолютно різні і це фізично неможливо. Тому дослідники пропонують використовувати комп’ютерні технології, які дозволять побудувати систему освіти індивідуально для кожного учня.

Особисто моє бачення освіти майбутнього двояке. З одного боку сучасний світ вимагає коп’ютеризації, адже це зручно. А з іншого – жоден робот не замінить живого спілкування між людьми. І це є справжньою проблемою.

Тож, я вважаю, що країні не варто відставати від стрімкого технічного розвитку. Це дасть Україні потужний розвиток. Але й про живих людей забувати не слід.

Яка освіта потрібна державі, щоб вона досягла високого рівня розвитку? Освіта має опиратися на новітні наукові розробки та досягнення, учнів та студентів мають залучати до виробництв, до роботи підприємств та організацій. Так кожна дитина зможе вибрати свою професію, яка буде приносити їй задоволення, а країні та економіці користь. Адже головна проблема освіти сьогодні в тому, що всі вивчають теорію, а не практичні вміння та знання.

Тобто, щоб держава досягла високого рівня розвитку, необхідна якісна та сучасна освіта, підкріплена практичними навичками та вміннями.

Любовь к жизни" Джек Лондон изобразил двух друзей-золотоискателей, которые возвращаются домой после удачных поисков желтого металла. Один из них вывихнул ногу и попросил своего спутника о Но тот бросил товарища в беде и пошел дальше, прихватив с собой часть добычи. Его товарищ, оставшийся в одиночестве, отчаянно борется за жизнь. Он .решает ходить дальше, несмотря на боль, но сбивается с дороги. Идти с поврежденной ногой становится все тяжелее, и герой задумывается над тем, что работать со своей долей добычи. Он оказался перед выбором: отделаться от золота как от лишнего груза или от всех остальных вещей. Он не решился оставить золото в той земле, которой оно принадлежало раньше. Золотоискатель изнемогал от голода. Несколько раз он пытался поймать куропатку, но безуспешно. "Глядя, как куропатка отлетает прочь, он чувствовал к ней такую ненависть, словно она причинила ему страшное зло". Он впадал в беспамятство, бредил едой, но, придя в себя, чувствовал только боль от голода в животе. Когда мокрый снег погасил костер, путник дошел до крайней точки страдания и начинал мыслить, что умереть не так больно, как существовать. Но сквозь бессилие прорывалась бесконечная любовь к жизни и вынуждала его ещё и ещё раз подниматься и ходить дальше. Герою удалось вылезти к людям, но в конце пути случилось символическое событие: он увидел останки своего друга-предателя. Еще долгое час преследовал страх голодной смерти.

Рассказ Джека Лондона заставляет читателя призадуматься над такими понятиями, как жизнь и смерть, предательство и приятельство, над относительностью материальных ценностей.