Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.
Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.
Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).
Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.
трилогия «кочевники» посвящена пятивековой казахского ханства (xv—xix века), официальной правопреемницей коего считается республика казахстан. как отмечал казахский филолог к. к. аралбаев,
во многих ситуациях документы и материалы являются для писателя фоном. события же разворачиваются по-своему[3]. «заговорённый меч»[4] (xv—xvi века) описывает времена формирования казахского ханства. когда абулхайыр[5], жанибек[6] и керей[7] начинают борьбу за трон; когда у казахов вызревает идея более тесного объединения жузов (родовых групп).«отчаяние»[8] (хvіі — хvііі века) описывает борьбу казахского народа с захватчиками из других стран, а также перипетии перехода казахов в подданство российской империи. в романе подробно описываются героические подвиги абылай-хана[9] на пути к созданию независимого казахского ханства[10] — и, в частности, победа казахского народа над джунгарскими[11] захватчиками, добытая абылаем…«хан кене»[12] (хvііі — xix века). в центре повествования — последний хан трех жузов кенесары касымулы[13]. личности[править | править код]
все основные герои романа являются , реальными личностями: от великих предводителей, начиная с чингисхана, и заканчивая кенесары касымулы и малоизвестными батырами великой степи. главные действующие лица:
«заговорённый меч» — абулхайыр-хан, жанибек и керей, касым-хан, бурундук-хан, асан-кайгы, орак-батыр«отчаяние» — хакназар-хан, тауекель хан, есим хан, абылай-хан, богенбай-батыр, кабанбай-батыр, баян-батыр, бухар-жырау,«хан кене»[14] — кенесары касымулы, агыбай-батыр, иман-батыр и ещё многие-многие люди, чьи имена остались в .
Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.
Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.
Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).
Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.
Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя.
Вороння символізує смерть.
Степ — вільнолюбивий дух Мазепи.
Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху.
Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи.
Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії.
Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації.
трилогия «кочевники» посвящена пятивековой казахского ханства (xv—xix века), официальной правопреемницей коего считается республика казахстан. как отмечал казахский филолог к. к. аралбаев,
во многих ситуациях документы и материалы являются для писателя фоном. события же разворачиваются по-своему[3]. «заговорённый меч»[4] (xv—xvi века) описывает времена формирования казахского ханства. когда абулхайыр[5], жанибек[6] и керей[7] начинают борьбу за трон; когда у казахов вызревает идея более тесного объединения жузов (родовых групп).«отчаяние»[8] (хvіі — хvііі века) описывает борьбу казахского народа с захватчиками из других стран, а также перипетии перехода казахов в подданство российской империи. в романе подробно описываются героические подвиги абылай-хана[9] на пути к созданию независимого казахского ханства[10] — и, в частности, победа казахского народа над джунгарскими[11] захватчиками, добытая абылаем…«хан кене»[12] (хvііі — xix века). в центре повествования — последний хан трех жузов кенесары касымулы[13]. личности[править | править код]все основные герои романа являются , реальными личностями: от великих предводителей, начиная с чингисхана, и заканчивая кенесары касымулы и малоизвестными батырами великой степи. главные действующие лица:
«заговорённый меч» — абулхайыр-хан, жанибек и керей, касым-хан, бурундук-хан, асан-кайгы, орак-батыр«отчаяние» — хакназар-хан, тауекель хан, есим хан, абылай-хан, богенбай-батыр, кабанбай-батыр, баян-батыр, бухар-жырау,«хан кене»[14] — кенесары касымулы, агыбай-батыр, иман-батыр и ещё многие-многие люди, чьи имена остались в .