Письменно укажите эпизоды из рассказа Шолохова "Судьба человека", которые являются завязкой, отображают основные вехи в развитии действия, укажите кульминацию (пик в развитии действия), развязку. Пересказывать содержание эпизодов не надо, надо эти эпизоды назвать. Дать письменный ответ на во с.228)(свое мнение кратко обоснуйте).

1. рассказ назван микроскоп потому, что микроскоп является ключевым предметом рассказа.

2. герои рассказа:

Андрей Ерин - главный герой

Зоя Ерина - жена

Петя - сын

Сергей Куликов - сослуживец.

характеристика главного героя: Главный герой рассказа – Андрей Ерин, работавший столяром в маленькой мастерской в девяти километрах от села. Это любимый тип героев Шукшина, так называемый чудик, то есть нелепый и неудобный человек, у которого есть идея, ставшая жизненной целью.

Шукшин выделяет только две портретных черты героя: жёлтое лицо и краснеющий от волнения нос. Нос – характерная особенность героя. Он ломаный, кривой, с горбинкой. За это жена называет героя кривоносиком. Можно было бы подумать, что это ласковое прозвище, но, несмотря на уменьшительный суффикс, кривоносик – это ругательство. Другие ругательства жены тоже обидные и меткие. Она называет мужа дятлом (из-за внешности) и скважиной (в которую утекают её деньги, счастье и жизнь). Жена презирает мужа, считает его ничтожеством и уверена, что он не умеет шутить.

Герой мягкий, нерешительный. Он покорно выносит ругань жены, не отвечает ей, когда она дерётся, а защищается подушкой и пытается её уговорить. Он согласен на все условия жены, потому что чувствует себя виноватым: готов пешком ходить на работу, работать месяц в две смены, не пить «читушечку» после бани.

Андрей Ерин преображается, после того как приносит домой тайно купленный микроскоп, сказав, что получил его за ударную работу. Андрей был так счастлив, что «стоял и тихо светился». А жена сравнивает его с голым задом, который светится при луне. В момент исполнения мечты Андрей получает от автора имя и фамилию. Его характер меняется. Он суетится не виновато, как обычно, а снисходительно. Оказывается, он умеет шутить и смеяться. Став хозяин микроскопа, он чувствует себя удивительно смелым. Теперь Андрей грубит жене: «Оглазела!.. Сама ты жиринка. Ветчина целая». Он критикует её за то, что она найдёт в кармане любую копейку, а микробов не видит. Ерин стал «крикливым хозяином в доме». У него наладились отношения с женой, которая его зауважала, появилось общее дело с сыном-пятиклассником. Андрей перестал пить сам и даже брезговал пьяными.

За ту неделю, пока у Андрея в доме был микроскоп, он стал главным человеком в доме. Он рассуждал о микробах, о науке, строил планы борьбы человечества с микробами. Андрей пережил потрясение, увидев в микроскоп, что микробы есть и в крови. Он пытался убивать их с тонкой иглы, придумал, как уничтожать их током. Все его идеи были далеки от науки, но Андрей стал знаменитым в селе, так что односельчане говорили о его микроскопе и учёности.

Когда работающий с Андреем Сергей Куликов проговорился жене Андрея Зое о том, что никакой премии им не давали, Андрей, лишённый своей мечты, превратился в прежнего пьющего, робкого, во всём зависящего от жены человека. Он снова

стал несчастным.

Дари́ волхві́в» (англ. The Gift of the Magi) — новела (оповідання) американського письменника О. Генрі, написана у 1905 році. Сюжет твору розповідає про святкування Різдва у сім'ї Янгів, про вибір подарунків, побудований на щирих почуттях, самопожертві й мудрості. Твір носить частково автобіографічний характер, в його основу покладено реальні події.

О. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у Нью-Йорку. Вона стала окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906), присвяченої мегаполісу Нью-Йорк, в якому тоді мешкало чотири мільйони жителів. Завдяки цій збірці письменник став відомим і популярним. «Дари волхвів» визнані одним із найкращих і найпопулярніших творів О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найхарактерніші риси його таланту, новела дарує людям віру в любов.

Зміст

   1 Сюжет

   2 Аналіз твору

   3 Премія

   4 Екранізації

   5 Література

   6 Джерела

Сюжет

Джим і Делла Янги — молоде подружжя, що ледь зводить кінці з кінцями в одному з кварталів Нью-Йорка. Чоловік і дружина віддано кохають один одного, тому попри бідність готують обов'язкові подарунки на Різдво. Одна біда — у Делли заощаджено лише долар вісімдесят сім центів. І це при тому що тижневий дохід її сім'ї становить двадцять доларів. Однак закохана жінка знаходить вихід: вона продає перукареві своє розкішне волосся, а на отримані гроші купує платиновий ланцюжок для золотого годинника Джима — єдиної дорогоцінності, з якою він нізащо не розлучиться[1].

На Свят-вечір Делла вручає Джимові свій подарунок, але той виявляє несподівану стриманість. Замість радіти Джим засмучено витягає з кишені свій подарунок — дорогий гребінець для волосся. Щоби купити такий розкішний аксесуар, йому довелося продати свій годинник. Попри присмак легкого смутку ці люди подарували і отримали один від одного найдорожче, що існує в світі.

Аналіз твору

Для новели «Дари волхвів» О. Генрі обрав символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати новонародженого Ісуса Христа. Вони вручили Богородиці найдорожчі на той час товари: ладан, миро і золото. Від цієї події походить звичай на Різдво дарувати близьким подарунки, що й намагалося зробити подружжя Янгів. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від єдиного приналежного йому скарбу. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.

Новела «Дари волхвів» має автобіографічні елементи. По-перше, зовнішність героїні Делли автор списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, О. Генрі продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.

Премія

У 2010 році у Нью-Йорку була заснована літературна премія імені О. Генрі «Дари волхвів». Вона передбачає конкурс короткого оповідання, головна умова якого ― вибудувати текст за сюжетною формулою новели «Дари волхвів». Учасниками можуть стати всі російськомовні автори.

Екранізації

За мотивами оповідання «Дари волхвів» знято такі фільми:

   1917 ― американський фільм «Подарунок Мегі»;

   1952 ― американський фільм «Вождь червоношкірих та інші»;

   1972 ― польський фільм «Декамерон 40»;

   1978 ― литовська кінострічка «Не буду гангстером, люба»;

   2001 ― американський фільм «Подарунок Мегі».

Література

   В. С. Боровинский. О. Генрі ― сумна доля веселого оповідача. ― М.: Книжкова палата, 2000.

   Гречка В. Різдвяний подарунок від О. Генрі: Новели «Дари волхвів». 10 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. ― 2000. ― № 12. ― С. 31―33.

   Сипко Л. Робота над художньою розповіддю за новелою О. Генрі «Дари волхвів» // Всесвітня література. ― 2012. ― № 1. ― С. 49―51.

   Дороги, які ми вибираємо, та інші оповідання / пер. з англ. Олександра Гончара. — К. : Знання, 2014. — 206 с. — (English Library). — ISBN 978-617-07-0194-7

Джерела

   Дари волхвів / О. Генрі Останній листок. — К.: Молодь, 1983. — С. 5—10.