Письмо соблюдение речевых норм цель обучения 6.2.6.1 использовать виды чтения: ознакомительное, комментированное 6.2.5.1 формулировать вопросы, оценивающие текст с точки зрения актуальности, ценности, качества и полезности 6.3.2.1 излагать подробно, кратко, выборочно содержание текстов-повествований от 3 лица, текстовописаний 6.4.4.1 использовать знаки препинания в предложениях с вводными конструкциями, при прямой и косвенной речи уровень мыслительных навыков знание и понимание применение навыки высокого порядка критерий оценивания обучающийся − использует виды чтения: ознакомительное − составляет вопросы, оценивающие информацию прочитанного текста − передает кратко содержание текста-повествования от 3-го лица − расставляет в соответствии с нормами знаки препинания в предложениях с прямой речью время выполнения 20 минут. внимательно прочитайте текст. 1. определите соответствие информации данному тексту: информация соответствует не соответствует человечество поныне использует формы ведения хозяйства, созданные . правление древних кочевых сообществ было преобразовано в модели различных государственных структур. «звериный стиль» саков отражает особенности обитания древних животных. 2. составьте по тексту 1 вопрос высокого порядка. 3. изложите кратко материал прочитанного текста от 3-го лица. 7 проект 4. включите в работу одно предложение с прямой речью. с древнейших времен обширная казахская земля была культурной колыбелью и духовным остовом всего евразийского пространства. степная цивилизация древних номадов оставила глубокий след в человечества. они создали оптимальные механизмы при к климату горной и степной местности евразии, придумали эффективные формы ведения хозяйства, применяемые человечеством в последние тысячелетия. впервые именно на казахской земле была приручена дикая лошадь, и всадники, овладевшие особой тактикой ведения войн, появились на просторах великой степи. была создана система правления древних кочевых сообществ, которая затем преобразовалась в модели различных государственных структур. номады участвовали в процессе этнического формирования нынешних крупных наций. известный «звериный стиль» саков до сего дня вызывает восхищение искусствоведов всего мира удивительным мастерством исполнения, особым представлением предков о мироздании. истоки идеи евразийства, призывающей к миру и согласию на земле, исходят из глубины веков. мало кто знает, что она связана с целостной культурой кочевников, формировавшейся тысячелетиями, еще в скифо-сакские времена. в своем выступлении на расширенном заседании общественного совета по реализации программы «мәдени мұра» нурсултан абишевич назарбаев говорил, что великая степная цивилизация не уступает никому по своему значению, ждет дальнейшего обстоятельного исследования, а это означает, что мы должны на мировом уровне показать казахстан как колыбель великой степной цивилизации.
пригодницькі романи відомого шотландського письменника вальтера скотта добре відомі у всьому світі. в його творах гармонійно переплітаються оповіді про реальні історичні події і вигадки, наукові факти і фантазії. у своїх романах вальтер скотт завжди прагнув правдоподібно відобразити мораль, побут і звичаї ійців минулих століть, з’єднати художній вимисел з історичною правдою. один із своїх найкращих романів письменник називає ім’ям доблесного лицаря айвенго.
головний герой роману «айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера седріка ротервудського. ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з хрестового походу, у якому він британського короля ричарда левове серце.
айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. за своє недовге життя айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. через відданість і любов до прекрасної він був позбавлений спадку рідним батьком. через це айвенго був змушений приєднатися до війська короля ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю ричарду левове серце і щиро його підтримує. повернувшись на батьківщину, заради своєї коханої леді ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
при всій своїй мужності айвенго досить романтична і поетична людина. при цьому він розсудливий, адже розуміє, що ії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в ії соціальну справедливість.
айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
з часу написання роману вальтера скотта «айвенго» пройшло вже майже два століття. здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю айвенго. адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.
Житие святого Александра Невского (Первая редакция)
Жизнеописание князя Александра Ярославича, прозванного в народе за победы над шведами и немцами в 1240 и 1242 гг. «Невским» и «Храбрым», создано в начале 80-х г. XIII в. во Владимирском Рождественском монастыре, где князь был похоронен в 1263 г. Отобранные автором эпизоды и факты из жизни князя искусно объединены в «Повести о житии» с художественных приемов, характерных для галицкой литературной школы. Предполагают, что автор Жития был из числа владимирских монахов, а до пострига принадлежал к домашним слугам князя Александра. Древнейший (неполный) список Жития сохранился в составе Лаврентьевской летописи 1377 г., а полный текст дошел до нас в начале Псковской Второй летописи 1486 г. (рукопись Синодальной библиотеки, № 154, ныне хранится в Государственном историческом музее).