Питання до комедії «Сон»
Для чого поет страшні реалії тогочасного життя відтворив у сні? Про яке життя мріяв митець? Яким чином на початку твору характеризуються різні долі людей, їх характери, вчинки, поведінка? Чому Тарас Григорович вважав, що немає Господа? За що у творі висміюються ті, хто «отечество любить»? Чому край у творі названо неприязним, Україна — «безталанна вдово»? У чому поет вбачає красу рідної землі? З приводу чого у ліричного героя виникає душевний неспокій, милуючись Україною? Від чого жахається герой, коли бачить соціальну несправедливість, яка панує на землі? З яким питанням звертається поет до Бога? Про що воно свідчить? Які «всі лиха, всі зла» мав на увазі Т. Шевченко? Яким, на перший погляд, здався поету Сибір? Хто були його невидимими мешканцями? У чому полягала непосильна праця каторжників? ( Як поет називає царя і одночасно його характеризує Як сновидець описує солдатчину у місті? Чому москалі кайданами окуті? Чим ліричний герой здивував земляка біля царських палат? За що «каламар» вимагав від сновидця гроші? Про що це свідчить? Чому, на думку поета, царські палати — це рай? Хто такі блюдолизи? Як письменник їх характеризує у творі? Якими у поемі зображені цар і цариця? Над чим сміється письменник, характеризуючи панів? Що є гумористично-саркастичним у їх поведінці і ставленні до царя?) Про що свідчить поведінка самодержавця до підлеглих? У чому виявилося ставлення поета до Петра І і Катерини? За що він їх таврує? З приводу чого сумує Т. Шевченко над долею України? У чому поет звинувачує Петра? Яким у творі зображено повсякденне важке життя кріпаків, муштрованих солдат? Що висміює Т. Шевченко на прикладі діяльності чиновників? У чому вбачає поет зневажливе ставлення до рідної мови, а значить до народу, його культурної спадщини? Яким чином у творі висміюється цар та його старшина? Від чого ліричний герой прокинувся зі сну? Чому сон для оповідача — це чудне диво? Як Т. Шевченко в поемі таврує самодержавство?
Тема: зображення приходу осінньої пори.
Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи.
Літературний рід: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Римування: перехресне.
Рік написання: 1938 р.
Мотив: тужливі настрої, викликані настанням осені; краса осінньої природи.
Ліричний герой: чутлива людина, яка вміє бачити красу навколишнього світу.
Художні засоби: епітети - «синя тишина», «пелюстки печальні», «осінь жовтокоса», «синьоока осінь», «сади пустинні», «далечінь холодна», «золоті копита чорного коня», постійний епітет - «баский кінь», «берізка гола», персоніфікації - «обриває вітер пелюстки», «їде гордовито осінь», «берізка мерзне», метафора - «покора в тишині розлита», анафора - «Облітають квіти, обриває вітер».
В семье крестьян было трое сыновей. Из-за засухи стало голодно, и отец велел сыновьям отправляться на заработки. Старший сын забрал с собой отцовскую куртку, средний - кастрюлю матери, а младший, одиннадцатилетний Свэнд, взял гвоздь.
На перекрестке старшие братья сказали младшему, чтобы не ходил с ними. И Свэнд пошел другой дорогой.
Он встретил кузнеца с телегой, у которой отвалилось колесо. Мальчик ему при своего гвоздя. В благодарность кузнец оставил его у себя на время и обучил ремеслу. А на прощание заплатил деньги за работу.
Дальше судьба привела Свэнда к домику портного. И там ему пригодился гвоздь для хозяину. Портной также научил парнишку своему мастерству. Вскоре хозяин умер, и Свэнд опять отправился в путь.
Оказавшись у дома сапожника, он хозяйке, использовав заветный гвоздь. И остался у сапожника на ученье. Научившись чинить и шить обувь, Свэнд сшил башмаки для матери. Получив заработанные деньги, паренек пошел домой.
Проходя через город, увидел продававшуюся отцовскую куртку, а затем и материнскую кастрюлю. Купив и то и другое, вернулся домой. Застал там оборванных братьев, которые ничего не сумели заработать. Свэнд вручил отцу куртку, матери - кастрюлю и башмаки. Отдал и заработанные деньги, сказав, что он теперь владеет тремя ремеслами и сможет хорошо зарабатывать. А ему в этом гвоздь. И парень забил гвоздь на старое место.
Объяснение: