Мне очень понравилось данное произведение, потому что оно учит быть добрым людям – этому учат всех с раннего детства. Но почему же, тогда в мире столько зла и несправедливости, столько страданий? Быть может сказки о доброте и взаимо придуманы взрослыми лишь для соблюдения внешних приличий?
Мне бы хотелось дочитать это произведение, потому что эта книга для подростков. Книга о многом: о потребности о том, что нужно ценить то, что у тебя есть, о том, как важно быть собой, не бояться говорить о своей мечте, о семье.
Книгу нужно прочитать не только детям, но и взрослым. Порой за своими проблемами, мы упускаем самое дорогое, детей. А им очень нужна наша поддержка любовь.
Повесть заканчивается очень хорошо. Все герои: Вик, Алёна, Ангелина (Энджи) находят для себя главное.
Всё поправимо», - читает Алёнка в глазах святого Николая Угодника.
«Всё поправимо», - замечательные слова, которые иногда очень хочется услышать из уст дорогих и любимых тебе людей.
«Всё поправимо», - можем мы сказать и жить дальше.
Як варіант, можна схарактеризувати Софі з твору "Мандрівний замок Хаула" у такий б:
Юна дівчина Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. Окрім неї батьки мають ще двох доньок. Софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»
Дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: «...вона пошила для Летті темно-рожевий костюмчик, про який Фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у Кінгсбері».
Проте з Софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. Так починаються її пригоди у чарівному місті. Дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. Саме це допомагало їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. З дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. Не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – Хаула. І фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».
Софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. Вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.
Мне очень понравилось данное произведение, потому что оно учит быть добрым людям – этому учат всех с раннего детства. Но почему же, тогда в мире столько зла и несправедливости, столько страданий? Быть может сказки о доброте и взаимо придуманы взрослыми лишь для соблюдения внешних приличий?
Мне бы хотелось дочитать это произведение, потому что эта книга для подростков. Книга о многом: о потребности о том, что нужно ценить то, что у тебя есть, о том, как важно быть собой, не бояться говорить о своей мечте, о семье.
Книгу нужно прочитать не только детям, но и взрослым. Порой за своими проблемами, мы упускаем самое дорогое, детей. А им очень нужна наша поддержка любовь.
Повесть заканчивается очень хорошо. Все герои: Вик, Алёна, Ангелина (Энджи) находят для себя главное.
Всё поправимо», - читает Алёнка в глазах святого Николая Угодника.
«Всё поправимо», - замечательные слова, которые иногда очень хочется услышать из уст дорогих и любимых тебе людей.
«Всё поправимо», - можем мы сказать и жить дальше.
Рекомендую прочитать эту книгу
Відповідь:
Як варіант, можна схарактеризувати Софі з твору "Мандрівний замок Хаула" у такий б:
Юна дівчина Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. Окрім неї батьки мають ще двох доньок. Софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»
Дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: «...вона пошила для Летті темно-рожевий костюмчик, про який Фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у Кінгсбері».
Проте з Софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. Так починаються її пригоди у чарівному місті. Дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. Саме це допомагало їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. З дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. Не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – Хаула. І фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».
Софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. Вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.